Уже два з половиною роки так звана справа екс-прокурорки прокуратури Кіровоградської області Світлани Клюкіної гальмується у судах. Нині справу можуть передати до нового суду, розгляд розпочнеться з початку.
Нагадаємо, що 13 січня 2016 року прокурорку та Сергія Льовіна, який фігурує як посередник, затримали після отримання доларового хабара. Обвинувачення наполягає – 6500 доларів передбачалися за повернення арештованого після ДТП авто і неподання апеляційної скарги для збільшення покарання винуватиці аварії – на той час вагітній жінці Наталі Башковській. Обвинувачені свою вину відкидають.
У процесі вже визначили порядок розгляду справи, дослідили відео з прихованої камери, де зафіксований Льовін. На черзі було дослідження відео, де задокументована Клюкіна. Втім, матеріали негласних слідчих розшуковий дій (НСРД) ще з літа суд не може переглянути. У липні головуюча у колегії суддя Галина Бутельська пішла у відставку. Тоді до колегії включили суддю Олексія Мягкого, який має спеціалізацію з розгляду кримінальних справ. Втім, суддя згадав, що понад 8 років тому, а саме з 2006 по 2010 роки працював помічником прокурора Ленінського району під керівництвом Клюкіної спочатку, як заступника прокурора району, потім, як прокурора району. На його думку, це викликає сумнів у неупередженості та заявив самовідвід.
Третього члена колегії у Ленінському суді обрати не змогли, оскільки троє суддів наразі без повноважень, двоє – члени цієї колегії, ще троє – не мають кримінальної спеціалізації. Аби відмінити спеціалізацію й розблокувати розподіл справи, 10 вересня проводилися збори суддів. Втім, судді не підтримали таке рішення, проголосувавши «за» – 1; «проти» – 5; «утрималось» – 3. Водночас варто зазначити навантаженість суддів. Наразі судді-«цивілісти» розглядають клопотання слідчих у кримінальних справах, оскільки слідчий суддя, який займався виключно розглядом цієї категорії справ, не має повноважень.
Відповідно в.о. голови Ленінського суду спрямував до Апеляційного суду області подання про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції апеляційної інстанції. 13 вересня суд залишив подання без задоволення, відзначивши, що райсуд не вичерпав усі можливості задля утворення нового складу суду.
«Згідно звіту про неможливість розподілу справи між суддями у трьох суддів відсутня спеціалізація, проте у поданні не наведено жодних підстав щодо неможливості включення суддів за спеціалізацією з розгляду справ цивільного судочинства до резерву суддів з розгляду кримінальних проваджень», – йдеться у рішенні.
Втім, 27 вересня Ленінський райсуд направив повторне подання. Вочевидь, на чергових зборах суддів служителі Феміди вдруге відмовилися відміняти спеціалізацію. Розгляд подання призначено на 1 жовтня. У разі його задоволення, справу відправлять або ж у Кіровський райсуд, або в один з районних судів.
Проводити розгляд справи Клюкіної у Києві на початку процесу клопотали прокурори Спецантикорупційної прокуратури. Проте захист обвинуваченої через Вищий спеціалізований суд України домігся, аби справу «спустили» в Кропивницький. Своє рішення суд тоді мотивував тим, що оскільки усі свідки знаходяться в Кропивницькому, оперативність та ефективність цієї справи зможе забезпечити Ленінський районний суд.
У жовтні 2017 року НАБУ проводило інформкампанію #ЗволіканняЦеБезкарність
Подібне рішення було по справі ще одного прокурора. Судді Ленінського райсуду взяли масовий самовідвів у справі за звинуваченням у корупційному злочині заступника прокурора області Олексія Варакіна. Нині його справа слухається аж у Світловодську. Районні судді навіть встигли відзначитися незаконною відмовою взяти до розгляду обвинувальний акт та забороняли журналісту відеозйомку процесу.
До речі, про проблему визначення спеціалізації між суддями свого часу писали самі правники. Зокрема, у статті судді-спікера Васильківського міськрайонного суду Київської області Костянтина Медведєва в газеті «Закон і Бізнес» йдеться, що у випадку невеликої штатної чисельності суду, спеціалізацію варто відміняти.
«Через зменшення кількості працюючих служителів Феміди виникли проблеми і з визначенням спеціалізації: з установи пішли майже всі, хто розглядав кримінальні справи. З одного боку, можна було не встановлювати, хто розглядає справи тієї чи іншої категорії. Адже навіть у висновку Консультативної ради європейських суддів до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» записано, що «спеціалізація видається можливою тільки в достатньо великих для цього судах».
Крім того, в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому Радою суддів, ідеться про не менше ніж 2 законники на одну спеціалізацію. Проте не сказано, що одних і тих самих володарів мантій не можна одночасно записати до «криміналістів» і «цивілістів», – пише суддя.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці:
