Обвинувальний акт у справі заступника прокурора Кіровоградської області Олексія Варакіна 12 липня 2017 року передано до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. Цьому передували розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та судова тяганина з визначення, у якому ж суді слухатиметься справа.
Як інформувала прес-служба СБУ, підозрюваного «затримали 28 січня при спробі передачі хабара у розмірі тисячі доларів США військовому прокурору Кіровоградського гарнізону Південного регіону України за неподання ним апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської області по земельному питанню.
Мова йде про землю Міноборони під Ремонтним заводом, що знаходиться по вулиці Добровольського, 2. У липні 2010 року міська рада рішенням № 3650 вивела понад 5 тисяч метрів квадратних землі з користування Міноборони. У вересні того ж року між міською радою і фізичною особою-підприємцем Миколою Васильовичем Леоновим було укладено договір оренди на 25 років під виробничу базу. В Господарському суді Кіровоградської області військова прокуратура оскаржила прийняте міською радою рішення. А от справу про розірвання договору з підприємцем програла. Саме за неподання апеляційної скарги на це рішення суду, за версією слідства, Варакін і пропонував хабар.
Олексій Варакін | Фотоколаж з FB Центральноукраїнського Антикорупційного офісу
29 січня посадовцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої).
30 січня Печерський районний суд Києва виніс ухвалу про арешт підозрюваного на 2 місяці та визначив розмір застави – 32 тисячі гривень. Заставу було внесено наступного ж дня. Прокурор відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Мартюшев в апеляційній скарзі просив суд збільшити розмір застави до 400 розмірів прожиткового мінімуму, проте ухвалу було залишено без змін. На час розслідування прокурору заборонено спілкуватися зі свідками, зобов’язано з’являтися на вимогу слідчого, повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.
6 червня суддя Ленінського районного суду міста Світлана Льон розглянула обвинувальний акт у справі й призначила підготовче засідання на 15 червня. Оскільки справа підслідна НАБУ, її розгляд мали здійснювати колегіально троє суддів.
Аби унеможливити упереджений судовий процес, САП клопотала у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ про передачу справи до судів інших областей.
В клопотанні вказано, що «об’єктивний та неупереджений розгляд кримінального провадження Ленінським районним судом, а також місцевими судами у межах юрисдикції Апеляційного суду Кіровоградської області, є неможливим, оскільки обвинувачений тривалий час, з 2000 року займав різні посади в прокуратурі Кіровограда й Кіровоградської області, а тому має стійкі зв’язки із представниками судової гілки влади у цій області. Крім того, дружина обвинуваченого обіймає посаду судді Кіровського районного суду в межах п’ятирічного строку».
Захисник підозрюваного заперечив таке клопотання. Розглянувши матеріали справи, суд відмовив у передачі її до іншої області.
Проте й після цього розгляд справи не розпочався. У Ленінському районному суд міста двічі призначалися підготовчі засідання за участі різних колегій суддів. Проте обидва завершилися самовідводами суддів. Зокрема, суддя Андрій Загреба заявив самовідвід, бо «дружина обвинуваченого є суддею Кіровського районного суду та працює разом із його дружиною, яка також є суддею. Окрім того, суддя Загреба особисто знайомий із обвинуваченим у справі, а тому у будь-якого стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у безсторонності суду». Леонід Плохотніченко як суддя не має права на судовий розгляд справи, яка підслідна НАБУ. Суддя Ірина Шевченко «тривалий час працювала в Кіровському суді з дружиною обвинуваченого, а саме до 2000 року, а потім в апеляційному суді Кіровоградської області з 2000 року по 2007 рік, особисто знайома із обвинуваченим у справі, її син та його донька навчаються в одному класі».
Оскільки у решти суддів Ленінського районного суду завершився строк повноважень, тривали відпустки або вони відсторонені, Апеляційний суд Кіровоградської області передав справу до Світловодського районного суду.
Ми й надалі слідкуватимемо за її перебігом.
Нагадаємо, що це вже не перший скандал довкола обласної прокуратури, пов’язаний із хабарництвом. На стадії судів знаходиться справа за звинуваченням у вимаганні хабара за неподання апеляції раніше звільненої прокурора Світлани Клюкіної. Наприкінці травня СБУ повідомила про затримання за підозрою у хабарництві прокурора Кропивницької місцевої прокуратури. За версією слідства, вимагав від підприємця 10 тисяч доларів за закриття кримінального провадження.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці:
