Наглядові ради при комунальних підприємствах міськради Кропивницького: як нас усі потроху дурять

Попри традиційний “літній” застій політичного життя міста, протягом кількох останніх місяців все ж знайшлася тема для файтів з політичним підтекстом. Мова про наглядові ради при комунальних підприємствах.

Сьогодні в мерії відбулося так би мовити вирішальне обговорення – зібралися громадські активісти і депутати – ті, що “за” й “проти”, керівники комунальних підприємств, ЖЕО, ЗМІ. Ми неодноразово висвітлювали ініціативу, тож зараз пропонуємо спробувати відповісти на сформовані нами питання, котрі залишаються без відповідей попри тривале обговорення.

Так от. Громадські активісти, які не рідко змінюють власні політичні вподобання (звісно, маючи на те вагомі причини) й, пов’язані з цим ідеї, пропонують створити при комунальних підприємствах, де значний обіг коштів, наглядові ради – експертне коло осіб, котрі впливатимуть на вибір керівника, погодження при затвердженні рішень, де простежується потенційний конфлікт інтересів, моніторитимуть виконання розпоряджень мера і рішень міськради.

Членами наглядових рад мають бути компетентні фахівці, котрі характеризуються “добропорядністю, неупередженістю й бездоганною діловою репутацією”. Кожні півроку вони надають комплексний звіт про роботу підприємства й за це мають право отримати винагороду за цивільно-правовим договором.

Попри позитивні сторони задекларованого, відкритими лишаються питання: де знайти дійсно компетентних людей, готових чесно і сумлінно виконувати прописані функції; чи є гарантія, що такі “надбудови” не стануть черговим елементом перетягування політичного канату, що, як бачимо, відбувається в Громадських радах, де купа некомпетентних людей в інтересах політиків лобіює те чи інше рішення; що заважає громадським активістам проводити власний незалежний моніторинг роботи комунальних підприємств, що зараз доволі легко з допомогою відкритих реєстрів, подавати обґрунтовані позови до суду, висвітлювати знайдені порушення у ЗМІ?

У чиновників також свій “букет відмазок”: наглядові ради їм заважатимуть працювати; це додаткові бюджетні витрати, конфлікт повноважень, секретна інформація і таке інше. Як обмовився під час обговорення керівник одного з комунальних підприємств, він тут знаходиться не з власної волі – вочевидь, в мерії вирішили зігнати підлеглих, аби їхніми тезами відмазуватися від ініціативи. Головна відмовка – контролю й так достатньо. Мовляв, над керівниками КПшок є начальник управління ЖКГ, депутатські комісії, громадська рада, міськрада, контрольно-ревізійне управління. Загалом, аргументи “залізні”.

Проте також виникає кілька “нестиковок”. Хлопці, якщо ж усе так добре, чому ключові комунальні підприємства, за нашою інформацією, очолюють саме “потрібні люди”. Ритуальні послуги, теплоенергетика, благоустрій – це неповний перелік, де керівні посади обіймають люди “Опоблоку”. Саме ця політична сила, до речі, забезпечує необхідну для прийняття рішень кількість голосів на сесіях міськради. Чому попри задекларовану відкритість, комунальний “Електротранс” відмовляє журналістам в інформації про те, скільки платить за оренду електроопор підприємство, що розмістило так зване “вуличне радіо”. Чи не тому, що його співвласницею є дружина депутата з провладної політсили? Ці та інші питання змушують сумніватися в аргументації влади щодо неприйнятності наглядових рад.

Без сумніву, аудит роботи комунальних підприємств необхідний. Але дуже не хотілося б, щоб це переросло в чергові популістичні рекомендації, просування своїх людей, зрештою, здобування опозицією балів у політичній боротьбі, прикриваючись громадським сектором. Якби контроль був справжнім пріоритетом, могли б впровадити незалежного, взагалі, бажано закордонного аудитора й тішилися його висновками.