Жителька Олексіївки Кропивницького району, колишнього Бобринецького, Надія Зечепа п’ять років тому забрала додому травмованого лебедя, якого знайшли примерзлим до криги на річці Сугоклея. Вилікувала його і залишила в себе жити. І нині 30-кілограмовий красень на прізвисько Сіма живе на обійсті разом із домашньою птицею і навіть знайшов собі пару до душі.
«Він вчився літати, і, як хлопці розповідали, вдарився об скелю. В тому місці якраз широко річка розливається і скелі. Інші полетіли, а цей лишився один. І вже мороз, крига замерзла, а там, де входить вода під мостом, не замерзло, бо в тому місці живо йде течія. І Сіма там сидів, і аж пір’я примерзло до льоду», – розповідає Надія Андріївна.
Місцеві чоловіки повзком по льоду дісталися до птаха і впіймали.
Почувши про таке, жінка попросила віддати знайду їй.
«Я подумала, що все одно він пропаде, або вб’є хто. А мені шкода. От на річці в Кетрисанівці за 17 кілометрів вбили браконьєри лебедя на ставку. Господи, таку красу вбивати! То принесли мені його мужики. І він тут як з’явився, то і досі живе».
Як з’ясувалося, у птаха неправильно зрослося зламане праве крило. Травмованого лебедя жінка показала спеціалісту. Той сказав, що зарадити вже нічим не зможе.
«Я тоді ще сумнівалася, Сіма це чи Сім, а він так пощупав, пощупав і сказав, що лебідь, не лебідка. Кажу, ну хай буде – Сіма, та й Сіма».
За словами Надії Зечепи, птах невибагливий, зайвих клопотів не завдає, але характер має запальний.
«Він спокійний. Що кури їдять, те й він. Він мені зла не робить і я йому не роблю. Але, якщо хто його образить – він буде мститися. Діти його дратують, то він ганяється за ними, страшне. А ще таке було: там трохи далі родичі мої живуть. Купили вони гусенят. На вулиці отако зробили огорожу і посадили їх. Так він як побачив, то почав колами ходити біля них. Думав, може, що то його дітки. А вони його погнали. Так тепер він їх не на очі», – каже жінка.
Коли лебеді летять над двором, – розповідає господиня, – птах не зводить з них очей.
«Він же так на них дивиться, аж сльози біжать у нього. Так, прямо плаче, як людина. І до них: «Кар, кар»». Так же ж йому бідному хочеться на волю! Було таке, що Сіма пройшов далеко і розігнався по дорозі і біг, біг, а потім хотів злетіти і впав. Впав, грудьми отак вдарився, все, після того не злітав».
Аби лебедю не було самотньо, Надія Андріївна завела гуску.
«А це я купила для нього подругу. Кажу на неї Христя, – сміється господиня. – Відразу, як цю гуску до нього пустили, то він шипів. А потім на-своєму поговорив до неї, і так звик до тої гуски. Вони дружать удвох, куди він, туди й вона, куди вона, туди й він, і далеко не відходять. Вулицею біля дому люблять гуляти. Випущу, вже смеркає, а він ще сидить – пасеться. Мені пропонували, щоб зарізала, не мучилася з ним, але я на таке не піду. І гуска хай буде».
Сіма живе у сараї. Для них із Христею господиня відділила окремий куток.
«Вона там несеться, тільки не висиджує. А це почала із гусаком гратися, то Сіма ревнує. Як побачить, що гусак підійшов до неї, то крила наставить і за ним ганяється. А той боїться, бо Сіма здоровий же сам, як стане на лапи, крила як розпусте, то мого зросту. Між собою качури б’ються, а його не чіпають».
Сіму, який щодня пасеться на узбіччі дороги, місцеві не займають – звикли. Діти ж побоюються – не забув, як вони його зачіпали, тож, побачивши школярів, поводиться агресивно. Натомість із собаками, козами та домашньою птицею лебідь живе дружно.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: