Чому одні земельні питання в Кропивницькій міській раді вирішують швидко, а про інші  “забувають” на невизначений час? Як забудова вільної землі МАФами не тільки спотворює місто, а й позбавляє його перспективи? Чому в нас земельні аукціони поставили “на паузу”, тоді як в інших містах і громадах завдяки їм наповнюють бюджет? І як так сталося, що в  Управлінні земельних відносин Кропивницької міської ради четверо посадовців фігурують в кримінальних провадженнях — двоє в статусі підозрюваних, ще двоє, за інформацією в.о.керівника прокуратури міста Володимира Рубана, вже як обвинувачені. Про це й не тільки нещодавно йшлося в четвертому випуску програми “На часі”, над якою працюють журналісти групи видань “Медіаколо” (“Без купюр”, “Пульс”, “Нова газета”) за  підтримки Євросоюзу.  Деякі з перелічених запитань ведучі Наталя Кривошей та Андрій Клочек планували поставити в студії заступнику міського голови Олександру Мосіну та начальнику Управління земельних відносин Роману Лунголу, проте вони повідомили, що не можуть взяти участі в програмі. Проте висловили готовність відповісти на всі запитання письмово, чим ми обов’язково скористаємося. Тим часом ми поспілкувалися з депутаткою Кропивницької міської ради, головою профільної земельної комісії Валентиною Яремчук та громадською діячкою, юристкою Оленою Резніченко про ситуацію в земельній сфері обласного центру. Яке визначення їй більше підходить – “земельний лад” чи “земельний безлад” – вирішуйте самі.

На наше запитання, чи не забагато скандалів довкола Управління земельних відносин і чи не хочуть депутати створити спеціальну комісію, щоб розібратися, що й чому там відбувається,  Валентина Яремчук відповіла, що ні.

За словами депутатки, вона з колегами сподіваються на ґрунтовне і фахове розслідування правоохоронних органів.

Ні генплану, ні стратегії

Наскільки підходи до виділення та використання земельних ділянок у межах міста відрізняються в Україні та Європі, точніше, у Кропивницькому і  Відні, розповіла Олена Резніченко. Юристка кілька місяців прожила в Австрії й мала час та натхнення ретельно вивчити це питання. Що й не дивно для людини, яка відома тим, що подала позов до Європейського суду щодо забудови території зеленої зони в центрі міста — Центрального скверу. Вона вважає це неприпустимим.

«У Відні в кожному районі є сквер або парк, до якого можна дійти протягом 5-10 хвилин з будь-якого будинку в цій частині міста.  До речі, українське законодавство передбачає те ж саме… Також у парках немає закладів харчування, як у Кропивницькому. У сквері може бути дитячий майданчик, шафи-бібліотеки… Зрозуміло, що нам ще дуже далеко до Відня, але ми маємо переймати найкращі світові практики», – вважає щодо правильної організації загального простору Олена Резніченко.

Насправді корінь земельного безладу, вважає юристка, у недосконалому і застарілому генеральному плані міста, створеному ще у 2000-х роках. Саме він визначає, скільки землі має бути відведено для житлової забудови, для виробництва, скільки зелених зон загального користування.

Щодо останнього, то за її словами,  на момент створення генерального плану зелених зон в нашому місті вже бракувало — при нормі у 20 м² паркових зон на одну людину, ще 20 років тому ця цифра складала 6 м².

Попри це депутати різних скликань приймали й приймають рішення, що призводять до скорочення зеленого простору.

Думку про нагальність затвердження нового генплану міста підтримала й Валентина Яремчук.

«Наше місто поки що йде за якимись такими радянськими напрямками», – констатує депутатка, звертаючи увагу на ще одну дотичну проблему – відсутність стратегії розвитку Кропивницького не у вигляді папірця з абстрактними фразами, а чітким покроковим планом розвитку.

«Хоча до грудня 2023 року всі міста і громади повинні мати свій стратегічний план, ми маємо затверджений план на папері, дуже формальний. Це не та стратегія, якої ми маємо притримуватися. Насправді для того, щоб написати якісну стратегію, як це зробила, наприклад, Вінниця, треба запросити людей, які вміють це робити. А головне, щоб у керівництва міста збігалося бачення стратегії із фахівцями, які над нею працюватимуть», – зауважила Валентина Яремчук.

Розгляд земельних питань: як є і як має бути

Чому одні комерційні об’єкти зводять  на земельних ділянках  усупереч думці жителів міста, водночас інші підприємці роками не можуть оформити землю під своїм же магазином?

Валентина Яремчук  пояснює, що депутатська комісія розглядає всі питання, які надають депутатам виконавчі органи (профільні управління міської ради, – ред.), проте донедавна це відбувалося в ручному режимі.

“Щось приймав ЦНАП й передавав на земельне управління або якесь інше. Але ніхто не відстежував термінів розгляду заяв, часто вони губилися в кабінетах різних управлінь. Згідно з законодавством, заяви громадян повинні розглядатися протягом місяця, але цей термін, який визначив законодавець, майже нереальний для виконання. Поки немає фіксованого електронного документообігу, не можна чітко сказати, на якому етапі документ знаходиться довше, ніж потрібно», – пояснює Валентина Яремчук.

Доклало свою руку до гальмування розвитку міста та ефективнішого використання землі, ніж будівництво МАФів, й Управління містобудування та архітектури, вважає депутатка. Зокрема, на її думку, в цьому управлінні або бракує фахівців, або недієва система організації його роботи.

“Я неодноразово спілкувалася з забудовниками з інших міст, ніколи ніхто з них не розглядає для будівництва житла Кропивницький, — стверджує депутатка. – Пояснення дуже різні, але одне з найпоширеніших — будівельні компанії не розуміють умов “на вході” в місто і що вони отримають на фініші. Тобто немає прозорого механізму від отримання містобудівних умов до умов будівництва і здачі об’єкта в експлуатацію”.

За словами Валентини Яремчук, пересічні кропивничани часто асоціюють весь «будинок із колонами» з міською радою. Але слід розділяти повноваження 42-ох депутатів міської ради й виконавчих органів.

“20% того, що відбувається в місті, — це наслідок рішень, які приймає міська рада, а все інше — це те, як ці рішення, в тому числі земельні, і в цілому свої обов’язки  виконують посадовці та працівники управлінь. Якщо ви подивитесь на склад виконкому, то ви побачите, що це не той виконавчий комітет, який прийматиме рішення на користь громади. Це посадовці, які підпорядковуються одній людині. Тому я почуваюся винною в тому, що відбувається, але вплинути на більшість процесів не можу. Лише з кількома колегами я не можу це змінити. На звернення я так само отримую відписки посадовців, як і журналісти чи інші громадяни”.

Політична криза в міській раді

“Якби журналісти і громадськість ретельно слідкували за процесами, які відбуваються в міськраді, вони б зрозуміли, чому останні сесії відбуваються дуже довго і дуже тяжко. Ті ж самі 20 питань можуть розглядати повний робочий день і не бути розглянуті до кінця. На мою думку, це тому, що на сьогодні в міській раді існує політична криза, а не лише комунікаційна. Трапляються ситуації, коли ми на комісії даємо протокольне доручення управлінню архітектури пояснити причину відмови у наданні ділянки. Бо, як наприклад, частково земля, на якій підприємець планує вести бізнес, не підходить по зонуванню, але він отримує відмову без пояснення. Як людина може дізнатися причину? Чому ніхто не пояснює? Я й кажу управлінню архітектури “Можливо, треба провести пояснити. Це ж бізнес, за рахунок якого розвивається місто”, а мені у відповідь кажуть “Це не не входить до моїх посадових інструкцій”. Це мені сказав головний архітектор публічно на комісії. Вибачте, як на мене, це значить, що ваші посадові інструкції не так написані. Вони повинні бути прописан так, щоб люди отримували сервіс”.

Натомість за словами депутатки, після озвучених нею зауважень в кулуарах з’явилися чутки, що вона не отримала якоїсь земельної ділянки.

“Насправді ні. Просто головний архітектор не виконує свої прямі обов’язки”, – каже пані Валентина.

Що ж до Управління земельних відносин, то вона навпаки відзначила велику роботу щодо інвентаризації договорів оренди. Сьогодні, за її словами, є понад 20 позовів до суду щодо стягнення до бюджету орендної плати з недобросовісних орендарів.

Що ж до земельних аукціонів, які у Кропивницькому на час війни “поставили на паузу”, тоді як в інших містах вони працюють на наповнення бюджету, то депутатка готова актуалізувати цю тему в стінах міської ради.

На думку Валентини Яремчук, на сьогодні Кропивницький отримав той неймовірний шанс, якого не мав у мирні часи.

“Через повномасштабне вторгнення до нашого міста поїхали люди й бізнес. Якщо люди отримали певні статус ВПО і соціальні гарантії від держави, то бізнес зіткнувся з викликами. Через ручний режим виділення земельних ділянок єдиною доступною можливістю отримати землю для ведення бізнесу є вторинний ринок. Ну, або пошук іншого, комфортнішого для цього міста. Для того, щоб створювати місто моєї мрії, про яке ми читаємо з білбордів, ми маємо створювати, робити все синергійно з виконавчими органами й правильно. Але виходить, що ми, депутати, насправді боремося з чиновниками! Коли ми приходимо з якоюсь ініціативою, ми мусимо боротися за те, щоб ця ініціатива відбулася. Інколи, знаєте, і руки опускаються щось робити, але робимо все одно!”.

Залишки Лісопаркової не роздерибанять?

Наостанок запитали у Валентини Яремчук про межі Лісопаркової. Що з ними зараз і чи не станеться так, що цю зелену зону й далі будуть дерибанити?

“Ми надали дозвіл нашому комунальному підприємству «Благоустрій», воно розробило проєкт землеустрою на дві частини — гай Десантників і Сосновий. Ці земельні ділянки вже передали йому, вони мають кадастрові номери й вже не можуть бути нікому роздані в приватну власність. На жаль, це зроблено по залишковому принципу, але принаймні хоч на те, що залишилося від Лісопаркової громаді – вже не буде зазіхань”, – підсумувала депутатка.

Програму “На часі” можна побачити на ютуб-каналі наших партнерів — сайту “Пульс” за посиланням, а також прочитати адаптовану текстову версію в обласному тижневику “Нова газета”.

* Серію програм “На часі” створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Їх зміст є виключною відповідальністю ГО “Медіаколо” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.