Сьогодні в обласній бібліотеці для юнацтва ім. Є. Маланюка відбувся круглий стіл “Чорнолісся верхів’їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи”, присвячений створенню в Кіровоградській області першого Національного природного парку «Чорноліський».
У дискусії взяли участь профільні фахівці, науковці, представники влади та місцевих громад. Зокрема: кандидат географічних наук, голова Кропивницького осередку Українського географічного товариства, доцент ЦДПУ ім. В. Винниченка Андрій Домаранський; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Академії наук України (Київ) Олександр Могилов; доктор географічних наук, доцент кафедри екології ХДУ (Херсон) Ігор Пилипенко; доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки ХДУ (Херсон) Олександр Ходосовцев; директор Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації Олександр Ковтунов; перший заступник начальника управління, головний лісничий Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Сердюк.
З доповіддю про переваги створення Національного парку на території Чорного лісу виступила доцент кафедри географії й геоекології ЦДПУ, кандидат географічних наук та автор електронної петиції щодо створення Чорноліського національного парку Ольга Гелевера.
Зокрема, вона нагадала, що підписавши договір про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе низку зобов’язань, серед яких – збільшення природно-заповідного фонду. І наша область не стала винятком.
Втім у 2017 році такі землі складали лише 4,04% території Кіровоградщини, тоді як мали б складати більше 5%, згідно з передбаченою програмою. Та це не головна причина для створення Національного парку, за словами Ольги Гелевери, те, що він не тільки вбереже державні землі від передачі в приватні руки, а й забезпечить область багатомільйонними надходженнями від туризму.
Щодо доцільності відкриття національного парку “Чорнолісся” Ольга Гелевера спростувала кілька хибних думок. Зокрема, що лісові площі для цього мають бути вилучені з системи лісового господарства, лісогосподарські підприємства закриються, не сплачуватимуть податків, люди втратять роботу, а населення не матиме змогу заготовляти дрова і т.п.
Як приклад, вона навела Національний природний парк “Сколівські Бескиди”, що знаходиться в складі державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс”. Із загальної площі 35 684 га – 24 702 га надані парку в постійне користування, ще 10 982 га включені до його складу без вилучення у постійного землекористувача. Парк сплатив до бюджету понад 5 млн. гривень податків завдяки екскурсіям та реалізованій продукції. Працівники лісгоспів зможуть перейти до штату національного парку. Що ж до доступності лісу для населення, то, за її словами, зі зміною статусу для нього насправді нічого не зміниться. Законом передбачене зонування території національних парків. Більше 80% території відкриті для збирання грибів, ягід і безкоштовного відвідування. Так само проводитимуться санітарні рубки, а деревина спрямовуватиметься на опалення домівок населення. Паї громадян і території населених пунктів не включатимуться в межі національного парку.
Також свою думку з приводу створення національного парку “Чорнолісся” онлайн висловив заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко. Спершу організатори озвучили йому думку учасників круглого столу. Зокрема, вони зазначили, що думки розділилися. Так лісівники вважають, що створення такого парку поки що не на часі, адже вони добре виконують свою роботу й справляються з усіма завданнями.
Натомість науковці висловилися на користь цієї, зазначивши, що цінність території Чорного лісу має національне значення, тому він просто необхідний. Крім того, прозвучало багато побоювань стосовно того, чи принесе це користь місцевому населенню та бюджетам.
Василь Полуйко нагадав про закони, згідно з якими територія природних заповідників в Україні має збільшитися з 6,3 до 15% від загальної площі країни. Тому він повністю підтримав ідею створення національного парку “Чорнолісся”.
– Стосовно згадувань, як це позначиться на розвитку місцевих громад, економічному розвитку, то все залежить від того, як здійснювати господарську, рекреаційну, просвітницьку роботу на цих територіях. Я думаю, що і в нас в Україні є успішні моделі, і за кордоном, коли Національний парк є таким промоутом економічного розвитку громади та сусідніх територій, — додав заступник міністра.
Після палких дискусій та переговорів учасники круглого столу ухвалили резолюцію, згідно з якою оптимальною формою господарського використання території лісових масивів верхів’їв Інгульця (Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та інші), що дозволить збалансувати господарські потреби мешканців області і місцевих громад з потребою в охороні природної, археологічної та історико-культурної спадщини національного виміру є створення національного природного парку «Чорноліський».
Кропивницькому відділу Українського географічного товариства доручили підготувати відповідне клопотання до Міністерства екології та природних ресурсів України та резолюцію учасників круглого столу Президенту України, головам Кіровоградської обласної державної адміністрації та Кіровоградської обласної ради.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці: