Захист звинуваченої у хабарництві прокурорки просив не призначати судовий розгляд через низку формальних підстав

Справу за звинуваченням у хабарництві нині звільненої прокурорки відділу прокуратури Кіровоградської області Світлани Клюкіної таки передали до суду. Рішення призначити судовий розгляд по суті ухвалив під час підготовчого засідання 30 травня Солом’янський районний суд Києва. Обвинуваченими у справі значаться – Світлана Клюкіна і Сергій Льовін.

Як раніше інформувала Генпрокуратура, слідчі задокументували «факт неодноразового одержання керівником одного із підрозділів прокуратури Кіровоградської області у співучасті з цивільною особою неправомірної вигоди на загальну суму 6500 доларів США за вирішення питання про повернення вилученого в ході досудового розслідування майна, а також вчинення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні». 13 січня 2016 року «підозрюваних затримали в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після отриманні чергової частини неправомірної вигоди в сумі 3300 доларів США». Згодом стало відомо, що хабар нібито вимагався із вагітної жительки Києва за звільнення її з-під варти та повернення елітного позашляховика.

Як ідеться в тексті ухвали Солом’янського райсуду, обвинувальний акт від прокуратури надійшов 2 червня 2016 року. Підозрюваній Клюкіній інкримінують вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 368, ч. 2 ст.357 КК України, підозрюваному Льовіну – ч. 5 ст. 27; ч. 3 ст. 368 КК України.

Натомість захист та обвинувачені заперечували проти призначення судового розгляду, оскільки, на їх думку, обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК. Серед невідповідностей зокрема вказується неточне вказування місця народження обвинуваченої, не зазначено мотиву вчинення правопорушення і подібне.

У день затримання | Фото СБУ

«…Обвинувачення пред’явлено неконкретне, не викладено суб’єктивну та об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України, на думку захисника, не чітко викладено формулювання обвинувачення; немає посилань на мотив вчинення злочину, не встановлено час, дату, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України; в обвинувальному акті в повному обсязі не зазначено місце народження обвинуваченої; реєстр матеріалів досудового розслідування не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування (є посилання на постанову про призначення експертизи, але не вказаний вид цієї експертизи); у реєстрі відсутні відомості про повідомлення захисника про завершення досудового розслідування та не надано захиснику доступу до матеріалів кримінального провадження», – заявив захист.

Вилучене під час обшуку | Фото СБУ

Заслухавши обидві сторони, суд дійшов висновку, що підстави для призначення судового розгляду таки є. Також суд постановив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК, оскільки містить відомості про фактичні обставини інкримінованих підозрюваним кримінальних правопорушень. Щодо нечіткого формулювання обвинувачення та мотивів вчинення злочину, не встановлення місця й часу вчинення правопорушення, суд постановив, що це не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта, оскільки в ході судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення. Не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору і те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не відображено повних відомостей про прийняті процесуальні дії, оскільки відповідно до вимог ст. 109 КПК України реєстр має містити формально довідкові відомості про хід досудового розслідування.

Чергове судове засідання призначене на 11.30 год. 28 листопада.

Нагадаємо, що Світлану Клюкіну було звільнено із прокуратури після пікетів установи активістами. Проте у зв’язку із порушенням при звільненні, вона відновилася на посаді через суд. Як випливає із її декларації за 2017 рік, з прокуратури вона звільнилася.

Довідково: ч.3 ст. 368 (Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.);

ч. 2 ст.357 КК України (Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, якщо це спричинило порушення роботи установи – карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк);

ч. 5 ст. 27 (Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину).