У липні нинішнього року Україна, за версією аналітиків агентства 24/7 Wall Street, потрапила в топ-10 країн антирейтингу за обсягами сміття на кожного її жителя. При цьому майже 95% відходів в Україні – небезпечні і лише 3.2% сміття переробляється.
Українці зобов’язані сортувати сміття відповідно до закону «Про відходи» з січня 2018 року. У травні 2019-го чинності набрали нові Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №318 від 27 березня 2019 року, що також регламентують обов’язковість сортування. Процес переходу до нової культури і нових правил поводження з відходами поки що гальмується неготовністю інфраструктури та певними бюрократичними формальностями. Але не менше за чиновників саботувати зміни може недостатній рівень екосвідомості в суспільстві.
У Помічнянській ОТГ вирішили, що чекати вже не можна, почали вирішувати проблему тут і зараз. І підішли до питання комплексно. Вже понад рік в усіх школах ОТГ вчаться сортувати сміття і навіть заробляють на відходах. Діти і вчителі привчають до сортування сміття свої родини і друзів, проводять просвітницькі заходи, вивчають маркування на упаковках, проводять флешмоби, контейнери для роздільного збору встановлюють в ОСББ. Збираючись на толоку, помічнянці вже прибрали 4 несанкціонованих сміттєзвалища в межах міста і на їх місці розбили клумби з квітами, в місцевих кав’ярнях на заміну пластиковим трубочкам приходять багаторазові металеві. Місцеві навіть взяли участь у міжнародному проєкті.
А почалось все з ініціативи міської влади. З місцевого бюджету виділили кошти на придбання контейнерів для роздільного збору сміття. Близько 12 тисяч гривень, за словами завідуючої відділом освіти Ніни Семашко, вистачило, щоб придбати по три контейнери в кожну школу.
“Ми вирішили, що сортуватимемо скло, папір і пластик. У нашому місті є пункти прийому саме таких видів вторсировини”, — розповідає Ніна Семашко. – “Ми домовились з адміністрацією шкіл, що в міру того як ці контейнери будуть наповнюватись, їхній вміст шкільним автобусом будемо вивозити на пункти прийому. Контейнери замовляли через інтернет. Нам було важливо, щоб вони були різних кольорів. Наклейки для них створювали самі”.
Читайте також: У Новопразькій ОТГ впроваджують сортування вторинної сировини
Пластикові пляшки збирають разом із кришечками, при цьому спресовуючи їх, щоб займали менше місця. Часто діти приносять пляшки з дому. Навіть певна конкуренція існує – хто більше приніс.
Навчили дітей також сортувати папір. Зокрема, навіть для дорослих було новиною, що касові чеки не піддаються переробці.
Паперу і пластику збирають багато, скла менше. У новому навчальному році планують сортувати ще й тетрапаки. Але для цього муситимуть відправляти цю вторсировину поштою в інше місто, адже навіть в обласному центрі немає підприємств чи організацій, що його приймають.
Також помічнянці одразу визначились з тим, куди витрачатимуть кошти, зароблені на здачі вторсировини. Хочуть озеленити шкільні подвір’я, закупити саджанці дерев і кущів, квіти.
Кошти, які вдається виручити, поки не дуже великі – від 100 до 300 грн.
«Були скептики”, — ділиться Ніна Семашко. – “Казали, воно того не варте, порахуйте витрати, вони вам навіть не окупляться, не кажучи про заробітки. Ми пояснюємо, що в першу чергу це ж не заради грошей, вони швидше йдуть бонусом. Головне, що в місті буде менше сміття, що менше його потрапить на сміттєзвалище».
Розпитуємо у Тетяни Олефіренко, вчительки, яка зголосилася відповідати за сортування у своїй школі, чи є і чи були противники або ті, хто саботував сортування серед дітей, батьків, вчителів.
«Діти і вчителі переважно позитивно і навіть з ентузіазмом поставились до ідеї сортування. Батьки в багатьох випадках лишились байдужі. Відверту ворожість здається ніхто не виявляв. Але буває, що вже нібито відсортоване сміття – доводиться досортовувати. Переважно це трапляється певно через незнання. Їх же цьому вдома не вчать. А в школі, коли їм розповідають – те почув, а те забув. Тому доводиться постійно проводити просвітницьку роботу, багато разів повторювати, аж доки увійде у звичку».
Читайте також: На Кіровоградщині встановлено лише 147 контейнерів для сортування сміття
Спершу школярі навіть ніби соромились підходити до баків, викидати туди сміття. Але до ініціативи практично одразу дуже активно долучились популярні діти в школі і з них почали брати приклад інші.
Сотні учасників з різних шкіл Помічної зібрав флешмоб у соцмережах «Зроби своє місто чистим!». Який у формі челенджу діти адресували одне одному, публікуючи фото або відео з відповідним хештегом якогось прибирання міського простору, впорядкування клумби чи чогось подібного.
Для старшокласників організовували екскурсії на сміттєзвалище. І це на них справило глибоке враження. Також водили дітей в супермаркет вивчати маркування на упаковках, вивчали, які з них піддаються вторинній переробці, а які ні.
Значним поштовхом до екоактивності в громаді стала участь однієї зі шкіл у проєкті Zero Waste School. Діти разом з учителями пройшли навчання і тепер самі навчають інших, пропонують і реалізують екозаходи.
«Для нас участь у проекті Zero Waste School зчинила ефект камінця, від якого пішли хвилі по воді”, – зазначає пані Ніна, – “Команду, яка працює над цим проектом, озброїли знаннями, допомогли накреслити план дій, а головне запалили вірою у власні сили, у те, що зміни можливі»
Менш успішними в Помічній поки що є спроби запровадити сортування в дворах багатоквартирних будинків, що стали ОСББ. Там також подекуди з ініціативи співвласників будинків встановили баки роздільного збору, але часто в них потрапляють пакети з несортованим сміттям.
«Може, це тому, що в школі це відбувається під наглядом відповідальних вчителів і техпрацівників і знову ж адміністрації, тому там це ефективніше працює. На вулиці такого контролю нема. Може, людям так само ще потрібно більше інформації, а, може, й санкції якісь потрібно запровадити на загальнодержавному навіть рівні”, — каже Ніна Семашко.
Загалом, досвід Помічної доводить, що завдяки комплексному підходу до проблеми, навіть без залучення на першому етапі значних коштів, не чекаючи впровадження санкцій і державного примусу, громада може почати процес змін – найголовніше у свідомості людей.
Читайте також: У Кропивницькому встановили контейнери для вторсировини
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці: