Як нардепи від Кіровоградщини відвідують сесії і голосують навіть, коли відсутні. ІНФОГРАФІКА

Взяті народними депутатами  під час складання присяги зобов’язання перед виборцями дбати про добробут народу не заважають їм нехтувати сесійними засіданнями.  Українці мали змогу переконатися в цьому, зокрема, й на початку лютого, коли щонайменше 50 народних обранців замість того, щоб займатися законотворчістю або розглянути законопроект про Антикорупційний суд,  поїхали на молитовний сніданок із Дональдом Трампом до США або ж просто не з’явилися у ВР.  Водночас журналісти вкотре звернули увагу на те, що навіть за відсутності деяких із них, їхні картки брали участь у голосуванні… 

Дослідивши відвідуваність ВР та голосування нардепами від Кіровоградщини, “Без купюр” з’ясував, що вони також не відрізняються особливою дисциплінованістю і примудряються керувати своїми картками дистанційно – голосувати навіть, коли відсутні у залі.

Так, ми проаналізували відвідуваність сесій і голосування нардепів від Кіровоградщини за перші 2 місяці 2018 року. Виявилося, що майже всі вони за цей період проголосували менше ніж за 50 % питань, винесених на розгляд Верховної Ради. Лише Костянтин Яриніч (БПП) спромігся подолати цей поріг — у нього 54,17 % голосувань. Олександр Горбунов (Народний фронт), Анатолій Кузьменко (БПП) і Дмитро Лінько (РПЛ) брали участь більш ніж у третині голосувань – 39,61 %, 39,61 % і 34,46 % відповідно. А от Станіслав Березкін (позафракційний), Михайло Поплавський (Воля народу) та Олесь Довгий (Воля народу) побили всі антирекорди.

Найбільшим прогульником виявився одіозний Олесь Довгий. Нардеп у цей період взагалі не був присутній на жодному сесійному засіданні парламенту, тому ефективність його роботи складає 0%. Недалеко від нього відійшов  і “співочий ректор” із результатом 0,18 %. Він голосував лише 18 січня за законопроект №7066 про приватизацію державного майна. Станіслав Березкін спромігся проголосувати за 4,62 %  питань.

Втім, як це не парадоксально, Довгий хоча б може пояснити, чому він не брав участь у голосуваннях Ради, бо просто не з’являвся в залі, то його колеги часто ігнорують голосування навіть, коли беруть участь у пленарних засіданнях.

Наприклад, Станіслав Березкін, згідно з даними його письмових і електронних реєстрацій, був присутній майже на усіх засіданнях за винятком 19 січня. Також він був відсутній за даними електронної реєстрації (картками) 16 січня, проте письмово він цього дня зареєструвався. Натомість 9 лютого Березкін навпаки, згідно з письмовою реєстрацією не з’явився, а електронна картка реєстрацію пройшла. Втім, за відсутності нардепа, його картка “сама” не голосувала, на відміну від картки батька голови Кіровоградської ОДА Анатолія Кузьменка.

Так, з 16 по 19 січня за даними письмової реєстрації Кузьменко-старший хворів. А от його картка була цілком “здорова” й брала участь у деяких голосуваннях. Зокрема, 16 січня Кузьменко нібито голосував за правку №346 групи народних депутатів (Вінника І.Ю., Пашинського С.В. та інших) до проекту Закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (№7163). Цією правкою пропонувалося зобов’язати РФ захищати цивільне населення, а факт виведення військ країни-агресора мав би встановлюватися Міністром оборони України та Міністром внутрішніх справ України шляхом спільного подання Президентові України.

А 18 січня хворий Кузьменко голосував 5 разів: за врахування оголошених поправок до проекту Закону №7163, за проект самого Закону, за розгляд проекту Закону “Про фізичну культуру і спорт” (щодо уточнення деяких положень) і за розгляд цього законопроекту за спрощеною процедурою, а також за розгляд проекту Постанови “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році”.

У “співочого ректора” інша проблема. Згідно з письмовою реєстрацією він не пропустив за досліджуваний період жодного засідання, але проголосував чомусь лише раз — за проект Закону “Про приватизацію державного майна” (№7066).

Втім, під час голосування за ключові закони, як-от про Вищий антикорупційний суд, наші обранці від Кіровоградщини не демонстрували особливої активності. Наприклад, 18 січня, коли Рада тричі не змогла включити проект закону “Про Вищий антикорупційний суд” у порядок денний, за включення проголосували лише Олександр Горбунов і Костянтин Яриніч, хоча цього дня окрім них на сесії були присутні Станіслав Березкін і Дмитро Лінько. Також письмово реєструвався Михайло Поплавський, а Кузьменко офіційно хворів, але електронну реєстрацію пройшов.

Тож, як делеговані областю до Парламенту депутати  працюють не з власних слів під час прес-конференцій та інших піар-заходів, а над законами в Парламенті, а значить і системними змінами в країні, можете ознайомитися з допомогою інфографіки.