Власники ділянок у районі парку Аксьонкіної судяться за будівництво в рекреаційній зоні

Земельний масив у районі вулиць Глибка, Курганна, Аксьонкіної та Ушакова раніше був парком. Зелені насадження почали зносити з 2014-го під забудову, писали ЗМІ. Нині на вулицях Курганній та Ушакова красуються новенькі котеджі. На місці колишнього парку Аксьонкіної також завершується будівництво кількох будинків.

Але це незаконно. Згідно з Планом зонування, земля тут рекреаційного призначення. Проте орендарі та власники землі через суд намагаються отримати будівельні паспорти.

Частина скверу до вирубки дерев | Фото сайту “Гречка”

ЯК МАЄ БУТИ ПО ЗАКОНУ

У Державних будівельних нормах вказано, що Рекреаційна зона активного відпочинку Р-2 призначена для активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення та громадські центри.

План зонування передбачає дозволений (переважний, супутній) та допустимий вид використання такої землі.

Переважні види використання земельних ділянок в зоні Р-2 є стадіони та фізкультурні майданчики; човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення.

Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природозаповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Тобто, про будівництво житлових будинків у Законі не сказано. Але ділянки ще 2007 року тодішні депутати роздали саме під житлове будівництво. Частина землі є комунальною і знаходиться в оренді, а деякі ділянки опинились у приватній власності та були неодноразово перепродані.

ХТО ХОЧЕ БУДУВАТИСЬ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ ЗОНІ

Зокрема, ділянки колишнього парку Аксьонкіної, згідно з Кадастровою картою, знаходяться в оренді. Їх передали скандальним рішенням Кіровоградської міської ради №405 від 28 грудня 2007 року. Наприклад, ділянка площею 1.5 га з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 – в оренді ПП «АГРОПРОМСЕРВІС». Це ж підприємство орендує ділянки, що поряд через дорогу – № 3510100000:46:358:0029 площею 0,1 га та № 3510100000:46:355:0059 площею 0,5 га.

Остання ділянка, до речі, передана під колективне житлове будівництво, суборендарями вказано 7 осіб.

За інформацією з аналітичної системи Youcontrol, ПП «АГРОПРОМСЕРВІС» записане на Олександра Коваля з Федорівки Кропивницького району та Олександра Неруша з Олександрівки Долинського району. Підписантами значаться Олег Гнибіденко, ексдепутат Кіровоградської міськради та Микола Мішуровський, котрий раніше числився власником цієї фірми. Гнибіденко відомий ще й тим, що взяв у міста в оренду на 49 років Центральний сквер, через жалюгідний стан якого міськрада позивалася до суду для розірвання договору оренди.

При заснуванні ПП «АГРОПРОМСЕРВІС» записувалося на Зінаїду Михайлівну Гречану, котра також числиться серед засновників колективного підприємства, що орендувало у міста приміщення готелю «Київ». До слова, сайт «Весь Кіровоград» писав, що як мінімум 5 з 12 засновників цього колективного підприємства працювали у фірмах родини Табалових. Андрій Табалов же на час ухвалення 405-ого рішення, як відомо, очолював земельну комісію міськради, а Сергій Табалов – був профільним заступником міського голови.

Щодо суборендарів колишнього парку, то частина ділянки оформлена на Людмилу Миколаївну Згривець, котра до 2016 року значилася керівником ПП «Альфа-Земпроект». Засновником цієї фірми вказаний Олексій Бойченко, котрий нетривалий час очолював філію держпідприємства «Будинок Юстиції». Його дружина Людмила Бойченко, йдеться в декларації, орендує у вищезгаданого ПП «АГРОПРОМСЕРВІС» ділянку площею 979 кв. м із земельної ділянки загальною площею 0,5 га.

Серед інших суборендарів – повна тезка дружини ексначальника ГУНП у Кіровоградській області Анатолія Вітюка Світлана Вікторівна Вітюк, а також Віктор Володимирович Луньов, Анатолій Григорович Коротич, Юхимія Федорівна Русакова, Анатолій Васильович Кошаров, Богдан Ігорович Короткий.

СУДОВІ ПОЗОВИ

У коментарі «Без купюр» в міському управлінні архітектури сказали, що будівельні паспорти заявникам не надають через невідповідність зонуванню. Але спробу «допомогти» узаконити забудову рекреаційної зони у міськраді таки робили. У грудні 2017 року на сайті міськради Кропивницького з’явився проєкт рішення про зміну зонування низки ділянок. Серед них був масив і у районі вулиць Глибка, Курганна, Аксьонкіної та Ушакова. Щоправда, в остаточному проєкті рішення, що виносився на сесію депутатам, вказані вулиці з переліку таки прибрали.

Попри рекреаційне зонування, будинки вже добудовують | Фото “Без купюр“

Наразі у Реєстрі судових рішень є низка ухвал щодо позовів власників та орендарів землі до міськради Кропивницького. Вони оскаржують відмови управління архітектури щодо видачі будівельних паспортів.

Зокрема, позов до управління архітектури подала власниця ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3510100000:46:358:0011 Яна Вікторівна Мільчак. Землю вона набула у власність в 2014 році на підставі договору купівлі-продажу. У 2016 році отримала відмову управління видати будівельний паспорт на підставі невідповідності зонування. Жінка пішла до суду з вимогою скасувати рішення міськради від 2013 року, яким було затверджено сам План зонування. Проте оскаржувати містобудівну документацію по суті не довелося. У січні цього року заявниця клопотала залишити її позов без розгляду, адже будівельний паспорт, йдеться в ухвалі, вже отримала, питання врегульовано.

Виявилося, що у подібних позовах судова практика відрізняється. Сусід Яни Мільчак Андрій Миколайович Яновський так само перекупив ділянку, що виділялася міськрадою ще 2008 року. Управління архітектури повернуло його заяву про видачу будівельного паспорта, тож він пішов до суду. У 2015 році суддя Ленінського райсуду Ірина Шевченко ухвалила зобов’язати управління архітектури видати будівельний паспорт. Мовляв, прийняття Плану зонування міста законодавчо не змінює категорії земель та її цільове призначення. Відомості про розташування земельної ділянки позивача в рекреаційній зоні активного відпочинку до Державного земельного кадастру не внесені, тож він не знав про обмеження. Але згодом це рішення було скасоване апеляційним судом, як незаконне, а розгляд справи у касаційній інстанції завершився поверненням на повторне слухання до суду першої інстанції. Там управління архітектури зобов’язали розглянути документи заявника повторно, але вимогу про видачу паспорта не задовольнили.

Уже згадана нами Людмила Бойченко у жовтні цього року звернулася до Кіровоградського окружного адмінсуду з оскарженням відмови управління архітектури. Справу призначено до розгляду. Також суд ухвалив витребувати в управлінні архітектури висновки щодо погодження виділення цієї землі в оренду. Аналогічний позов доньки Людмили Бойченко Аліни Іванець адмінсуд відхилив 18 листопада.

Отже, чимало ділянок у колись рекреаційній зоні роздали під забудову одним з найскандальніших рішень міськради. Власники ділянок їх перепродали, а нинішні користувачі землі судяться за отримання будівельних паспортів. Деякі вже звели будинки. Підключення до комунікацій і загалом хоч якісь законні підстави для введення житла в експлуатацію, кажуть опитані нами депутати міськради, обходять, вказуючи, що будівлі мають адміністративне чи господарське призначення. У міському управлінні ДАБІ на наше питання, чи мають чиновники повноваження перевірити законність забудови у рекреаційній зоні, сказали, що це не їхня компетенція.