Сьогодні, 10 червня, ця приголомшлива для всіх, хто перетинався з Євгеном, новина з’явилася на його сторінці у Фейсбуці. З початку минулого року він боровся з онкологією, але хвороба перемогла. Проте не зламала його дух. До останнього, за словами брата-близнюка Дмитра, він тримався сам і не дозволяв впасти у відчай рідним.
Фото з Фейсбуку Євгена Савранського
“Він сильний, не падав духом сам і не давав падати іншим, вчора ще жартував і не хотів плачу за собою”, – написав Дмитро Савранський і презентував його коротку автобіографічну книгу, яку Євген писав за порадою дружини, щоб відволіктися від думок про хворобу.
В ній Євген, зокрема, розповідає про проєкти, які встиг реалізувати і якими жив останні роки. Всі вони пов’язані зі спортом і туризмом, краєзнавством і варті того, щоб послідовники й однодумці Жені їх підтримували і розвивали надалі.
Так, свого часу він створив групу в Facebook «Лижний Кропивницький», закупив на блошиному ринку старенькі лижі з кріпленням й почав безплатно навчати кропивничан активному зимовому відпочинку.
Згодом він створив перший і на той час єдиний в Україні онлайн-навігатор, інтерактивну карту за спортивною ознакою «Спортивна мапа Кропивницького». Вона покликана бути помічником будь-кому, хто бажає займатися тим чи іншим видом спорту, фізичною культурою або активним відпочинком у місті.
Фото з Фейсбуку
А ще він був донором і допомагав онкохворим дітям. Вів спільноту у Фейсбуці «Поділися кров’ю! Донори в Кропивницькому».
“Багато років товаришували, бо він допомагав онкохворим діткам. Один дзвінок “Жень, треба!” і Євген в перших рядах, щоб допомогти! Потрібна кров 2(+), і Женя поруч! Прочитала, що онкозахворювання “звалило” нашого колегу з ніг й стало боляче і сумно. Стільки дітей рятував, а сам пішов від тієї ж хвороби… Жахливо просто!”, – написала волонтерка Наталя Міщенко. – “Всі ми добре розуміємо, що з такою хворобою йому були потрібні донори, але він їх не просив…”
Досить популярним проєктом у Кропивницькому, який Євген Савранський втілив у життя разом із братом, були екскурсії на байдарках річкою Інгул. Кропивничанам і гостям міста вони запам’яталися як “KropRiverTour”.
Крім того, що брати популяризували місто і розповідали під час екскурсій про його історію, вони ще й провели кілька успішних акцій з прибирання Інгулу.
Фото з Фейсбуку
Євген Савранський також свого часу очолював комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу №3. Багато років поспіль писав про спорт у кілька газет на місцеві інтернет-сайти, створив обласний інтернет-ресурс «Спорт-центр», певний час очолював пресслужбу ФК «Зірка», вів радіопрограму обласної телерадіокомпанії, був редактором місцевої щотижневої газети «Спортревю». Поки дозволяв стан здоров’я, займався в обласному центрі туризму національно-патріотичним вихованням молоді.
До останнього був спортивним оглядачем інформаційного порталу «Гречка». А ще до останнього був щирим патріотом своєї країни. Навіть тоді, коли боровся з тяжкою хворобою, знаходив можливість волонтерити, донатити на ЗСУ й переживав, що друзі й брат боронять Батьківщину, а він мусить сидіти вдома і дотримуватися рекомендацій лікаря.
Таким активним, розумним, небайдужим, щирим і патріотичним його пам’ятатимуть друзі й знайомі. Вічна пам’ять тобі, Євгене. Щирі співчуття рідним і близьким.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: