У Кропивницькому відкрили виставку світлин полонених і безвісти зниклих українців. ФОТО

У Кропивницькому в суботу, 8 березня, відкрили виставку фотографій зниклих безвісти й полонених воїнів, волонтерів і цивільних. Світлини протягом місяця можна побачити на другому поверсі обласного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького.

Виставка складається із майже 1700 фотографій. Більшість – це світлини полонених і зниклих безвісти воїнів із різних підрозділів із усіх областей України. Проте є фото волонтерів і цивільних.

Про це “Без купюр” розповіла співорганізаторка виставки Валентина Непоменко, голова громадської організації “Сім’ї на захист воїнів 57 бригади”. Її син Андрій потрапив у полон 22 квітня 2022 року біля селища Новотошківське на Луганщині. У квітні буде рівно три роки, як він у полоні. Фото воїна також розміщене на одному із банерів.

“Мета виставки – нагадати суспільству про полонених, що, на жаль, дуже багато зниклих безвісти. І ці цифри щодня, щомісяця збільшуються. Щоб не забували, що війна триває, що це – горе й біль. Тут є фотографії, на які наклеїли чорну стрічку. Ті хлопці вважалися безвісти зниклими, проте нещодавно їхні тіла повернули. Минулого тижня ми їздили на похорони”, – розповідає пані Валентина. Жінка стоїть поряд поряд із банером, на якому розміщено фото її сина Андрія.

Валентина Непоменко стоїть поряд із банером, на якому фото її сина Андрія

Виставку створили за кошти Міжнародної організації Червоного Хреста за підтримки ГО “Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО Берегиня”, Асоціації Сектору безпеки та оборони України, асоціації “ADAMANT”.

За словами Валентини Непоменко, ця виставка мандрівна, її відкрили в січні в Києві, потім показували в Немирові, Коростені, Вінниці.

“Тут фото полонених і зниклих безвісти із 2014 року. Є не лише воїни, а й цивільні, волонтери. Ми не відділяємо. Так само і бригади. Тут можна побачити і бійців ДШБ, і морпіхів, і 57-му бригаду, і ще безліч. І кожного разу, як виставка приїжджає в одне із міст, до нас підходять рідні полонених чи безвісти зниклих із прохання додати фото бійців на банери”.

Виставка також має благодійну мету. Пані Валентина показує скриньку для донатів. Каже, що по завершенню виставки всі гроші передадуть на потреби різних підрозділів ЗСУ. Зокрема, на 57-му, 121-шу бригади та обласний госпіталь.

Анастасія прийшла на виставку разом із донькою. На одному із банерів є фото її дядька. Він зник під Бахмутом у 2022 році.

“Мій рідний дядько,найменший брат моєї мами, довгоочікуваний син зник у Бахмуті 17 грудня 2022 року. До повномасштабки він сім років жив у Польщі. Проте після 24 лютого його син пішов на війну добровольцем. Дядько не витримав, повернувся в Україну, добровольцем пішов захищати і своїх дітей, і країну в складі 57-ї бригади першого стрілецького батальйону”.

Анастасія із донькою стоять поряд із банером, на якому розміщене фото її дядька (2 ряд третє фото згори)

Коли воїн зник безвісти йому було 46 років, нині – 48.

“Перед зникненням дядько лікувався, бо отримав важке поранення. Але вилікувався та знову пішов на захист країни.Спочатку звільняв разом із побратимами Херсон, потім його бригаду направили на Бахмут. І там він ще виходив на зв’язок, а потім пішов на завдання. Відтоді ми від нього не отримували ніякої звістки”.

Анастасія каже, що була різна неофіційна інформація про дядька від його побратимів – що загинув, отримав поранення, взяли в полон.

“Були зовсім різні дані. Але ми сподіваємося, що дядько живий, що в нього вийшло якось вижити. Там же в Бахмуті було багато шахт. Ми віримо, що він десь є, що повернеться. Мені часто сниться, що дядько живий. Повертається додому”, – каже Анастасія, обіймаючи доньку.

“Війна – це завжди важко. Ця виставка важлива тим, щоб багато людей прийшли, поглянули на ці світлини і усвідомили, який це масштаб. Скільки людей в полоні, безвісти зникли. Що вони десь є. Я впевнена, що цим воїнам важливо, аби про них не забували. І, коли вони повернуться у свої домівки, це стане для них підтримкою. Що ми їх пам’ятаємо”.

На виставку прийшли близько 30 людей. Більшість – це рідні полонених і зниклих безвісти. За словами Валентини Непоменко, далі світлини представлять у Полтаві та Кривому Розі.