У Кропивницькому презентували дослідження про життя ВПО в нових громадах

У Кропивницькому експерти програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США, презентували масштабне дослідження локальних політик і програм, що ілюструє дотримання прав ВПО та їхню залученість у життя нових громад.

Загалом юристи опрацювали 193 нормативно-правові акти у 25 громадах 15 областей України. З’ясувалося, що переселенці позбавлені можливості брати участь у місцевому самоврядуванні та отримувати деякі соціальні пільги. Причина – прогалини в статуті громад і місцевих цільових програмах, де визначені поняття «постійне проживання» та «місце реєстрації проживання».

Саме така ситуація й у Кропивницькому, відзначають експерти. Згідно зі статутом, територіальна громада – це всі жителі, які об’єднані постійним проживанням у межах міста та чиє місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку. І тільки за цих умов вони мають право брати участь у самоврядуванні. Про це розповів Денис Скворцов, регіональний юрист програми «Єднання заради дії» у Кіровоградській області. Утім, розв’язати цю проблему, на його думку, нескладно.

«Законодавство вже визначило, хто такі ВПО. Достатньо доповнити місцеві нормативно-правові акти визначенням, що ВПО – це особа, що підпадає під критерії із закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Для місцевого самоврядування це можливість підстрахувати себе, показати, що вони керуються винятково законодавством, а в нас не виникатиме юридичної казуїстики: чи має особа стосунок до громади, чи ні. Все ж таки ми всі рівні в тих правах, що маємо, і в тих обов’язках, які виконуємо», – зауважив Денис Скворцов.

Дослідники натрапили й на успішні практики, серед них – виготовлення втрачених документів без оплати адміністративного збору, 50% знижки на навчання дітей з-поміж ВПО в мистецьких школах, послуги соціального таксі та безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Щоб легко користуватися пільгами, доцільно було б створити для нових жителів громади картку ВПО, додає Денис Скворцов.

«Наприклад, картка ВПО може містити інформацію, яка ідентифікує особу. Ці дані зчитуватимуться під час пільгового проїзду в транспорті, тому переселенцям не треба брати із собою оригінал довідки ВПО. Також це спростить отримання соціальних послуг, гуманітарної та матеріальної допомоги тощо».

Крім того, переселенці залучені до життя громади та взаємодії з владою через Раду з питань внутрішньо переміщених осіб. Водночас Кропивницька міська рада затвердила Комплексну програму соціальної підтримки, адаптації та інтеграції ВПО на 2023 — 2025 роки.

«Програму напрацьовували разом із департаментом соціальної політики, депутатським корпусом. Дуже раді, що вона з’явилася. Після кількох етапів підготовки ми провели її обговорення з громадськими організаціями, за результатами внесли низку суттєвих пропозицій, що зробило її дієвою. Приємно бачити, що в дослідженні відображено цю програму», – розповіла голова комісії з питань охорони здоров’я, освіти, соціальної політики, культури та спорту Кропивницької міської ради, депутатка міської ради Наталя Чередніченко.

Наразі найгострішими потребами переселенців залишаються житло, працевлаштування, гуманітарна та матеріальна допомоги. Великий попит серед ВПО мають реабілітаційні та психологічні послуги, а також навчання при міському центрі зайнятості.

У громаді не розділяють жителів на ВПО та місцевих, а деякі розбіжності в програмах соціальної підтримки будуть виправлені. Про це розповіла заступниця директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Олена Костенко.

«Після цього дослідження ми внесемо зміни до своїх програм. Вдячні, що ви порушили це питання, провели глибокий аналіз та озвучили рекомендації. Ми й самі помітили, що в програмах є розбіжності, їх треба переробляти, це надзвичайно велика робота. Однак ми врахуємо всі зауваження. Сподіваємося, що Рада ВПО буде нам допомагати, і ми оновимо програми», – зазначила Олена Костенко.

Часом місцеві програми недосконалі з двох причин: застарілий метод формування програми, де за основу беруться можливості бюджету, а також недосліджені потреби цільової аудиторії – наголосила під час заходу президентка Асоціації “Громадські ініціативи”, членкиня Ради ВПО при виконавчому комітеті Кропивницької міської ради Любов Лук’янцева.

«Якщо є цільова програма для ВПО, то у першу чергу слід вивчити потреби ВПО. Хто ці люди (жінки, чоловіки, діти), скільки їх, чи вони працездатні, пенсіонери, люди з інвалідністю. Якщо ми з’ясуємо, наприклад, що серед зареєстрованих 85% — це жінки-переселенки, то, можливо, для них треба передбачати більше заходів в таких програмах. Це стосується і дітей, молоді, людей з інвалідністю. Хотілося б, щоб пропозиції були обговорені на Раді ВПО. Зрештою, якщо ми створюємо програми для переселенців, то маємо залучати їх до розробки», – зауважила Любов Лук’янцева.

Про те, що результати дослідження варто врахувати при формуванні місцевих нормативно-правових актів, спрямованих зокрема на переселенців, говорив й Антон Антонов, регіональний координатор програми «Єднання заради дії» у Кіровоградській області.

 «Наша головна мета – допомагати одне одному, а не просто показати, що в громаді щось не так працює. За результатами сьогоднішньої зустрічі ми підготуємо рекомендації щодо покращення політик і програм, щоби вони враховували інтереси ВПО. Будемо вдячні, якщо місцева влада на них відгукнеться», – підсумував захід Антон Антонов.

Зокрема дослідники пропонують внести зміни до статуту громади, місцевих цільових програм і нормативно-правових актів, що визначають порядок пільг і допомог деяким категоріям.

Окрім Кіровоградщини, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де воно проводилося. Узагальнені рекомендації програма «Єднання заради дії» спрямує до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ця діяльність стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.