Сьогодні, 14 березня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища містяни провели в останню путь солдатів Віталія Корнієнка, Андрія Приходька та Дениса Завіну.
Як розповіли в пресслужбі міської ради, механік-водій Віталій Корнієнко загинув 4 вересня 2022 року на рідній Херсонщині, неподалік села Сухий Ставок Бериславського району.
– Батько воює з 2015 року. Він неодноразово казав мені, що Україна для нього понад усе і її треба відстояти за будь-яку ціну. Під час нашої останньої розмови я просила його написати рапорт, у нього були для цього підстави, але він відмовився. Мій брат теж воює, він зараз з нами, відпустили на поховання. До початку вторгнення ми мешкали в окупованій нині Новій Каховці, мама тоді не встигла виїхати. Її, як дружину і матір військовослужбовців, росіяни забрали “на підвал”, били палицями по ногах, змушували вживати препарати, все хотіли, аби вона видала якусь секретну інформацію. Коли зрозуміли, що нічого добитися не можуть, відпустили. Це було жахливо, як ми це пережили, я не можу уявити. Про те, що в родині двоє військових, росіянам повідомили місцеві колаборанти, — тамуючи біль розповідає донька загиблого Катерина.
Навідник аеромобільного відділення, 45-річний Андрій Приходько наклав головою 3 березня неподалік Соледару.
– Андрій народився на Київщині, його батько був військовим. Деякий час мешкали в Естонії, потім перебралися до Кропивницького. Тут він закінчив педуніверситет, факультет психології, працював за фахом. У нас були дуже теплі стосунки, він був мені як рідна дитина, ділився зі мною своїми бідами й переживаннями. Довкола нього було дуже багато цікавих, освічених людей. Почалася війна й він однозначно був налаштований йти і захищати Україну. Коли був на навчаннях, ми з ним часто передзвонювалися. Загинув у важкому бою, – не може стримати сліз тітка Андрія Приходька, кропивничанка Ірина Шейда.
Денис Завіна загинув 04 березня в бою під Дубово-Василівкою Бахмутського району.
– Цей молодий 25-річний хлопчина був великим патріотом України, людиною з золотим серцем. У такий страшний для нашої країни час він просто не зміг залишитися в тилу — воювати пішов добровольцем. Мешкав з бабусею, працював у сфері IT, займався графічним дизайном, — розповідає колега Дениса Завіни Марина Чухряєва.
Попрощатися з героями прийшли рідні, друзі, бойові побратими. Панахиду відслужив настоятель храму Святого Володимира Православної церкви України Отець Йосип.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: