Вчора, 25 липня, у Кропивницькому рідні, друзі, бойові побратими провели у засвіти трьох воїнів, які полягли в російсько-українській війні.
Фото пресслужби міської ради
За інформацією міської ради, Вячеслав Єгоров народився 3 березня 1993 року в Кропивницькому. Закінчив гімназію №9, здобув вищу освіту в Харківському університеті внутрішніх справ. Працював в правоохоронних органах, потім — на заводі “Радій”, а згодом став приватним підприємцем. Від початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Україну. Служив гранатометником в бригаді імені Богдана Хмельницького.
Солдат Вячеслав Єгоров загинув 10 червня в районі Великої Новосілки Донецької області.
– Справжній чоловік, відважний і мужній, великий патріот. Людина-посмішка, завжди на позитиві, таким був з самого дитинства. Ми дуже сподівалися, що він повернеться цілим і неушкодженим, продовжить будувати своє життя, працювати, але трапилося велике горе, непоправна втрата для нас усіх, – діляться болем рідні і друзі загиблого.
Євгеній Джус народився 14 серпня 1993 року в селі Дорофіївка Маловисківського району. Середню неповну освіту здобув у НВО №33 в Кропивницькому, після чого продовжив навчання у професійно-технічному училищі №8. До війни працював інженером-технологом. З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ, брав участь в бойових завданнях, міцно тримав у руках зброю, знищував російських агресорів і ворожу техніку.
Старший матрос, оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти загинув 12 червня неподалік Левадного Запорізької області.
-Сьогодні ми прощаємося з нашим Джусіком. Пліч-о-пліч з тобою боронили нашу Україну, ти завжди був поруч, все, що траплялося на шляху, ми переживали разом. Ти не вагаючись ішов туди, де було найважче, не ховався за спинами іншим. Був для мене молодшим братом. Вічна слава і пам’ять тобі і слава морській піхоті, – сказав побратим загиблого Воїна.
Данило Мащак народився 18 березня 1996 року в Новій Каховці, дитинство і юність провів у Таврійську. Захоплювався футболом, грав у молодшій групі команди «Енергія». З дитинства мріяв стати військовим і робив все задля здійснення мрії. Строкову відслужив у Дніпрі, в лавах славнозвісної 93-ої ОМБ, продовжив службу в 3-му окремому полку імені Святослава Хороброго. Його життям була армія. В лютому 2022 року Данило отримав поранення, але швидко повернувся в стрій.
Серце молодого воїна перестало битися 22 липня, він загинув від поранень, які отримав в бою, що точився п’ятьма днями раніше в районі Кліщіїївки Донецької області.
– Від нас ідуть наші кращі воїни. З ними прощаємося ми і вся Україна. Вони — цвіт нації. Дуже боляче і непоправно, коли гинуть такі українці. Але ще непоправніше, якщо ми, не дай Боже, втратимо Україну. Але ми не втратимо її, бо наша нація непоборна і ми здобудемо Перемогу! – наголосив однополчанин Данила Мащака.
Вічний спочинок Герої знайшли на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Панахиду відслужив настоятель храму Святого Володимира Православної церкви України Отець Йосип.
Фото пресслужби міської ради
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: