Підсумки 2018-го: проблеми й успіхи впровадження медреформи на Кіровоградщині

В останні дні грудня «Без купюр» підбиває підсумки того, як жила, розвивалась і реформувалась Кіровоградська область у 2018 році. І почнемо з тієї сфери, що стосується дійсно всіх – первинної ланки медицини.

Як вона змінилась в нашій області за час впровадження реформи? Хтось уже пройшов весь шлях і відчув позитивні зміни, хтось ще на півшляху і бореться з проблемами або саботує і боїться змін.

Заробітна плата лікарів первинки – від нуля (через перебої з фінансуванням) до тисячі доларів в місяць.

Приміщення – від орендованих і не облаштованих, до повністю новозбудованих і укомплектованих або відремонтованих амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПІв) і Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).

Кількість підписаних декларацій – від мало не найнижчих показників по країні до високих.

Перший в області сімейний лікар приватної практики.

Можливість зробити миттєвий аналіз крові просто на прийомі у лікаря і неможливість не лише обрати, а й взагалі знайти лікаря, щоб підписати декларацію.

Усе це про Кіровоградщину і далі спробуємо зрозуміти, чому для одних реформа стала поштовхом до розвитку, а комусь все ще не вдається скористатись її перевагами.

І, забігаючи наперед, зазначимо, що з кращими результатами завершують рік ті медичні заклади, де ще до старту реформи виконали за допомогою місцевої влади «домашнє завдання», а також ті, хто більш рішуче брався впроваджувати зміни.

Реформа офіційно стартувала у квітні цього року з підписання і реєстрації у національній електронній системі охорони здоров’я e-helth декларацій з лікарями первинної ланки – сімейними, терапевтами та педіатрами.

Успіх цього етапу, власне як й інших, що ми побачимо далі, залежав значним чином від того, як місцева влада виконала свою частину роботи із впровадження реформи. Зокрема, саме влада на місцях мала забезпечити медзаклади комп’ютерами з доступом до інтернету.

Як розповіла у коментарі «Без купюр» головний лікар Новоукраїнського районного центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Валентина Фортинська, за сприяння місцевої влади їхній лікувальний заклад готуватися до впровадження реформи почав ще за два роки до її офіційного старту.

«Ще у 2016 році місцева влада виділила кошти на ремонт приміщення. У 2017 році нам вже закупили техніку і навчили лікарів з нею працювати», – зазначила Валентина Фортинська.

Тож в кампанію з підписання декларацій заклад вступив вчасно і на сьогодні має одні з найвищих показників по області з кількості підписаних і зареєстрованих на порталі e-helth декларацій – близько 68%, що більше ніж навіть в обласному центрі.

За словами головної лікарки, вже б могли наблизитись і до 100%, але вирішили трохи пригальмувати процес. З нового року у їхній ЦПСМД прийдуть працювати двоє молодих лікарів-інтернів, і їм також треба буде набирати собі пацієнтів.

Також одним з перших в області Новоукраїнський ЦПСМД змінив форму господарювання – став неприбутковим комунальним підприємством, підписав угоду з Національною службою здоров’я і ще у серпні отримав від неї перший транш фінансування.

Сьогодні з 95 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 56. Лише 12 медзакладів і один лікар приватної практики підписали угоди з Національною службою здоров’я та почали отримувати фінансування за новою системою.

Новоукраїнський центр первинної медико-санітарної допомоги за кошти отримані від Національної служби здоров’я уже встиг дооснаститись необхідним обладнанням і зробити те, що для більшості лікарів області є досі чимось з області фантастики – підняти заробітну плату лікарям у два з половиною рази.

«Це вперше на моїй пам’яті таке суттєве підвищення відбувається. Завжди нам підвищували на 10-15 % зарплату, – ділиться враженнями Валентина Фортинська, – Звісно, тепер до нас хочуть переходити навіть лікарі з вторинної ланки. Престиж лікаря первинної ланки зріс, лікар почувається більш впевнено».

Складніший шлях змін проходить первинна медицина у Добровеличківці. Там реформа відбувається паралельно зі створенням ОТГ і обидва процеси даються громаді досить нелегко.

Так, лише у липні цього року, за словами голови Добровеличківської районної ради Людмили Корнієнко, розв’язали питання комп’ютерного забезпечення ЦПСМД. Після підписання угоди з Національною службою здоров’я виникли затримки з переліцензуванням, яке медзаклади мають пройти у тримісячний термін, щоб продовжити отримувати фінансування. У результаті, лікарі у листопаді могли на цілий місяць лишитись без оплати взагалі.

«Районна рада з власних резервів змогла забезпечити їм хоч аванс, – розповідає Людмила Корнієнко, – наразі фінансування закладу Національною службою здоров’я поновлено. У грудні лікарі отримають уже підвищену у півтори рази заробітну плату».

Справжньою екзотикою не лише Світловодського району, а й області є один з перших в нашій країні лікар приватної практики Сергєєв Сергій. Вперше завдяки реформі у лікарів первинної медицини з’явилась можливість отримати ліцензію на приватну практику, оформитись як фізична особа підприємець і напряму фінансуватися від Національної служби здоров’я за обслуговування пацієнтів і розпоряджатись коштами, а також самостійно нести всю відповідальність з адміністратрування і платити податки як підприємець.

Лікаря Сергєєва за сміливість торувати незвіданий поки шлях, колеги зі Світловодська відверто недолюблюють, пускають чутки буцім його послуги для пацієнтів платні (хоча все оплачує як і у випадку з медзакладами первинної ланки – Національна служба здоров’я). Пацієнти ж вишиковуються в чергу і переповідають історії про те, який він чудовий професіонал і незрівнянний діагнозист.

У коментарі «Без купюр» Сергій Сергєєв розповів, що на цьому етапі, коли він лише розбудовує власну практику, йому доводиться працювати в рази більше за своїх колег, які поки не ризикують відокремлюватись від медзакладів.

«Зараз дуже тяжко тому, що в першу чергу декларації уклали ті пацієнти, які безпосередньо саме зараз потребують медичної допомоги. Я маю 1800 підписаних декларацій з пацієнтами і сьогодні це  означає не менше 30 звернень на день. Фактично повний восьмигодинний робочий день у мене займає лише робота з пацієнтами. А крім цього ще певна адміністративна робота займає по кілька годин на день», – зазначає Лікар Сергєєєв, але вважає, що ця ситуація змінюватиметься.

Отримавши кошти від  Національної Служби здоров’я, він не лише дооснастив найнеобхіднішим обладнанням свій кабінет, але і зміг придбати небачене ще в нашій області обладнання, що дозволяє робити діагностику пацієнту у лікаря.

«Тепер можу виконати загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, визначити холестерин, глюкозу безпосередньо на прийомі. Тобто пацієнт прийшов до мене на прийом і якщо постає питання, чи треба призначати антибіотик, ми беремо кров і буквально через півхвилини уже маємо результат аналізу, не треба ні в лабораторію іти, ні чекати день чи два до отримання результатів аналізу, призначати повторний візит, –  розповідає лікар. – Сумарна вартість такого обладнання сягає 20 тисяч доларів, я його ще не викупив повністю, є домовленості з постачальником, оскільки маю угоду з НЦЗУ (Національним Центром здоров’я України), мені дали його на виплату».

Ключова відмінність – у такого лікаря як такої зарплати немає, він виокремлює її собі сам з тих коштів, що НЦЗУ нараховує за обслуговування пацієнтів згідно з тарифною сіткою.

«Ось, наприклад, один місяць мені потрібно було закупити обладнання для роботи. Я витратив 140 тис гривень і собі та лікарю, який зі мною працює, досить мало залишив зарплатні. А  іншого разу можу залишити на оплату роботи до тисячі доларів. Думаю уже з січня-лютого, ми зможемо вийти на такий заробіток щомісяця. Зараз у нас працює 2 лікарі, 2 реєстратори і ще готуємо зміни до ліцензії, щоб взяти медсестру».

Сергій Сергєєв розповідає, що тісно спілкується з колегами, лікарями приватної практики з усієї країни, їх поки зовсім небагато, але вони вже планують створити власну асоціацію. Декому з них довелось мати клопіт з місцевою владою, що значно ускладнило початок практики. А тому варто відзначити, що і обласна і міська влада Світловодська, за словами Сергєєва, виявили сприяння його починанню.

Величезною проблемою для області загалом і особливо для сільської місцевості є  нестача лікарських кадрів.

Як повідомив нещодавно директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко в програмі «Звіти наживо» регіональної філії Суспільного, зі 171 амбулаторії в області, 12 не мають лікарів взагалі. При чому місцева влада всіляко намагається заохотити приїзд молодого спеціаліста у свої громади безкоштовним житлом, комфортними умовами роботи і, навіть, додатковими фінансовими стимулами.

Показовою є ситуація у Соколівській ОТГ, де вже рік не можуть знайти лікаря. При тому, що Соколівка сполучена з обласним центром навіть міськими маршрутками, адже знаходиться зовсім поряд з Кропивницьким.

За словами голови Соколівської ОТГ Інни Завірюхи, вони пропонують роботу в оснащеній і відремонтованій амбулаторії, виділяють субвенцію на бензин, є машина, готові доплачувати з місцевого бюджету лікарю, який би погодився у них працювати.

«Мета реформи в тому, щоб люди мали право обирати з яким лікарем підписати декларації. Але люди в сільській місцевості таким правом не можуть скористатись, – розповідає Інна Завірюха. –  У нас, навіть, одного нема лікаря з яким би всі мешканці ОТГ могли підписати декларації. Лише у Соколівському проживає дві з половиною тисячі населення. А ще є Черняхівка, де 800 громадян, в Новопавлівці –  350 і 150 у Новопетрівці. Їх усіх обслуговує зараз один лікар, а він  може підписати 2 тис. декларацій. Коли наші люди звертаються до міських лікарів, їм відмовляють, бо ніхто на виклики у сільську місцевість їхати не хоче».

Обласна влада покладає сподівання на студентів Донецького медичного університету, кілька факультетів якого переїхали у Кропивницький з окупованої території. За розрахунками департаменту охорони здоров’я ОДА, щороку медичний виш даватиме до 200 молодих спеціалістів, серед них 2/3 це мешканці власне нашої області, тож вони можуть бути зацікавлені в тому, щоб залишитись тут, якщо їм запропонують відповідні умови праці.

Та очевидно, що попри всі складнощі, які неминуче супроводжують будь-які зміни, медична реформа триватиме і лише набиратиме обертів у новому 2019 році.