Від початку участь у пілотному проекті взяли 5 областей, а сьогодні їхня кількість зросла до 9. Разом з нами телемедицину тестують Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька, Івано-Франківська, Рівненська, Миколаївська і Київська області. При цьому Кіровоградщина серед лідерів. Про це нещодавно на засіданні Уряду повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За інформацією Департаменту охорони здоров’я ОДА, на Кіровоградщині на середину квітня до надання телемедичних консультацій долучились 11 фахівців лікарняних закладів третього рівня. Вони провели 156 консультацій для колег-лікарів із сільської місцевості, що працюють у новозбудованих сільських амбулаторіях, для яких закупили 120 комплектів телемедичного обладнання.
Для нашої області це реальна необхідність. Низька щільність розселення людей, значна віддаленість багатьох районів від обласного центру, проблеми з дорогами призводили до того, що задля цілком формальної консультації з вузькопрофільним спеціалістом люди мусили витрачати день, а то й кілька днів, щоб дістатися Кропивницького і вистояти в чергах. Хоча сама консультація тривала кілька хвилин, щоб отримати довідку чи рецепт на ліки.
Поза тим, як все нове і незвідане, телемедицина акумулює довкола себе чимало чуток, страхів і міфів. А як все буде влаштовано насправді, та що про це думають лікарі, спробуємо з’ясувати далі.
Стара нова телемедицина
Застосування телемедичних технологій стало цілком буденним рутинним елементом медичної практики в багатьох країнах Європи. Ба більше, навіть для нашої області це технологія не така вже й небачена.
Телеметрична передача зашифрованої електрокардіографії на відстані системи «Тридекс» використовується екстреною медичною допомогою для швидкого визначення стану пацієнта і необхідності його госпіталізації з 2005 року.
За словами директора обласного департаменту охорони здоров’я Олега Рибальченка, ця система працює успішно і вже врятувала не одне життя, дозволяючи вчасно виявляти інфаркти та інші серцеві хвороби.
Але телемедицина може більше. Власне з метою визначити обсяг телемедичних послуг, які мають вже з наступного 2020 року стати загальнодоступними в сільській місцевості по всій країні, і було впроваджено пілотний проект, в якому наша область бере участь.
“Створення переліку випадків, у яких пацієнт може звернутися за телемедичною консультацією – і є одним із завдань пілоту”, – розповідає Олег Рибальченко. – “Ми, зараз, разом з колегами лікарями різних рівнів, визначаємо саме ті стани пацієнта, коли він може отримати телемедичну консультацію і бути впевненим, що вона вичерпна і не може нанести шкоди. Варто наголосити, що телемедична консультація не підміняє в жодному випадку звичайну консультацію у лікаря і може застосовуватись лише для окремих консультативних висновків”.
Як це працює?
На сьогодні телемедичні консультації застосовують щодо хронічних серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, хвороб органів дихання, ендокринологічних та дерматологічних захворювань.
Відповідно, до базового комплекту телемедичного обладнання входить:
• 12-канальна електрокардіографія,
• безконтактний термометр,
• прилад для вимірювання артеріального тиску, вимірювання частоти серцевих скорочень,
• спірометр для вимірювання функції легенів (важливо для хворих на бронхіальну астму) та наповненості крові киснем,
• головний модуль,
• оглядова фотокамера.
“Надалі пристрій можна доукомплектувати, долучаючи глікемічні дослідження, аналіз сечі, крові. Постійно нашаровуючи все нові види цифрової діагностики і лікування», – вважає Олег Рибальченко.
Система проста у застосуванні та навіть інтуїтивно зрозуміла. Лікарям знадобилось небагато часу для того, щоб навчитися працювати з хмарними технологіями і системою зберігання даних.
«Я думала, що буде важко, не зрозуміло, що люди не будуть іти, що у нас нічого не вийде”, – ділиться своїми переживаннями Ірина Антонінко, сімейний лікар ЦПМСД Бобринецького району. – “Насправді ж система дійсно дуже проста. Ми швидко її опанували і тепер можемо легко і швидко проконсультуватись із вузькопрофільними лікарями і по лікуванню і по веденню паціентів. Паціенти задоволені, хоч для них це і новинка”.
Від перших спроб до повсюдної практики
При цьому, пані Ірина відзначає, що вдаватись до телемедичних консультацій випадає не так часто:
«Користуємось зараз дуже мало. Амбулаторія у нас віддалена, їздимо, на жаль, рідко. Періодично посилаємо по телемедицині запити, але не в тих масштабах, як від початку планувалось».
Певний спад інтенсивності застосування телемедицини порівняно з першими тижнями тестування цієї технології визнає і Руслан Пушкаренко, директор Знам’янського районного ЦПМСД:
«Перший телемедичний апарат в нашому районі зараз діє у Трепівській амбулаторії, а там в цілому не так багато людей, щоб часто їх консультувати. Тепер має пройти якийсь час, коли знову виникне необхідність консультації, і людям не треба буде їхати далеко для того, щоб проконсультуватися у вузькопрофільного спеціаліста».
Наразі, за словами Руслана Пушкаренка, відбуваються деякі трансформації самого формату і порядку надання телемедичної консультації. Якщо під час пілоту до консультування були долучені одразу лікарі третинного рівня, то поряд з тим, як збільшуватиметься охоплення телемедичним обладнанням сільських амбулаторій, до консультування в першу чергу долучатимуться лікарі вторинного (районного) рівня. І лише в окремих випадках, запити на консультацію передаватимуться і на третинний(обласний) рівень.
Закупівлю відповідного обладнання для всіх сільських амбулаторій в межах області очікують вже найближчим часом.
Мар’яна Попович, головний лікар обласного шкірно-венерологічного диспансеру, аналізуючи цьогорічну кампанію з діагностики меланоми вже відзначає значний прорив, якого вдалось досягти саме за допомогою телемедицини.
«Наприклад, людина звернулась зі скагами по цукровому діабету в одну з сільських амбулаторій Гайворонського району. Лікар її оглядаючи помітив новоутворення. А це, скажімо, бабця, якій важко доїхати в обласний центр. Тепер цього не потрібно. Лікар на місці приставив дерматоскоп до цього новоутворення, передав репортаж на мій комп’ютер. І я, сидячи у своєму кабінеті, маю можливість продіагностувати його, дати рекомендації, чи потрібно цю родимку видаляти і як з нею поводитись. Це економить час, кошти».
А також рятує життя завдяки можливості вчасно діагностувати хвороби, можливості стежити за своїм здоров’ям, отримувати консультації вузькоспеціалізованих лікарів без зайвих зусиль і витрат. Такою власне і була заявлена мета авторів програми впровадження телемедицини, і поки що, схоже, вона рухається саме у потрібному напрямку.
Про подальший перебіг реформи читайте на «Без купюр» згодом.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: