Олексій Чалий: В парламенті повинні бути не тільки політики й слуги олігархів…

Якщо проглянути біографічні дані 78 кандидатів у народні депутати в одномандатних округах Кіровоградщини, то переважна більшість – це представники бізнесу. Навіть безробітних виявиться більше, ніж представників багатостраждальної медичної сфери. Проте деякий прогрес у цьому плані, порівняно з попередніми роками, таки є. Принаймні по 99-ому цього разу балотуються вже два медики. Один із них – завідуючий проктологічним відділенням обласного онкодиспансера, заслужений лікар України Олексій Чалий. Хоча Олексій Самойлович багато років є членом політичної партії «Громадянська позиція» і на президентських виборах 2019-ого року був довіреною особою її лідера Анатолія Гриценка, в публічну політику йде вперше. Ми поцікавилися в нього, що спонукає його проміняти рідні стіни онкодиспансера, в яких він працює 42 роки, і скальпель на будівлю під куполом у столиці та кнопку для голосування.

– Я вам скажу банальну річ – хочеться забезпечити нашим людям нормальні умови життя. Загалом – стандартний для нашої країни перелік того, що багато років усі обіцяють, але досі не забезпечили. Та про головне я говорив у своєму передвиборному ролику і повторюсь: 42 роки я працюю лікарем-онкологом, але не можу звикнути до того, що людей убиває не хвороба, а бідність.

– Але побутує така думка, що кожен повинен займатися своєю справою. Зокрема, політикою повинні займатися політики. Чи потрібні в парламенті медики?

– Однозначно. Саме тому, що політики, на жаль, займаються тільки політикою, а в цей час економіка, медицина, інші галузі перебувають у жахливому стані. В парламенті повинні бути не лише професійні політики й слуги олігархів, а й професійні медики, освітяни, науковці, представники інших важливих сфер. Якщо ви проаналізуєте законотворчу діяльність хоча б кількох депутатів, то побачите тенденцію, що кожен передусім лобіює інтереси тієї сфери, яка йому ближча. Сьогодні вітчизняна охорона здоров’я знаходиться в такому стані, що їй однозначно потрібні лобісти в парламенті, в хорошому сенсі цього слова. При цьому я завжди наголошував і наголошую, що не медициною єдиною йду туди займатися, адже нагальні проблеми потрібно вирішувати в комплексі. Й оздоровлення медицини неможливе без оздоровлення економіки.

– На білбордах із вашою політичною рекламою йдеться про те, що здорова медицина без здорової економіки – це як телемедицина без інтернету…

– Я дійсно так вважаю, бо сьогодні Україна не може забезпечити фінансування галузі на рівні 5 відсотків від ВВП, як рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я. А відтак, про яку якість медичних послуг може йти мова, якщо лікарні третього рівня не забезпечені необхідним сучасним обладнанням, а кращі лікарі виїздять працювати за кордон. Це, до речі, спростовує міф про те, що в нас погані медики і система підготовки медичних кадрів. Думаю, що відсоток професійних і непрофесійних кадрів у нас не більший, ніж в інших сферах. А ось, як зберегти професійні, треба думати вже зараз. Бо поки реформуватиметься організація надання медичних послуг, не залишиться тих, хто їх надаватиме. Я радий за медиків первинної ланки, які вже дочекалися певних зрушень у збільшенні заробітної плати. Проте молоді лікарі в закладах другого і третього рівня, провчившись 9 років, досі отримують близько 4 тисяч гривень. Я розумію, що коштів для пришвидшення реформ бракує, що в країні йде війна. Але давайте не забувати, що в Ізраїлі також тривають воєнні дії, але медицина – одна з кращих у світі і рівень життя населення також вищий, ніж в Україні. Тож, очевидно, треба шукати не виправдання, а підходи до вирішення проблем і в економіці, і в медицині.

– Як ви ставитеся до лобізму депутатами інтересів округів?

– Якщо мова про глобальні речі, які потребують законодавчого вирішення, то позитивно. А якщо мова про проблеми, які повинні вирішуватися на рівні місцевої влади або міністерств і відомств, то негативно. Я розумію, що у нас скрізь, щоб зрушити будь-яку проблему з місця, потрібно задіяти додаткові важелі впливу, в тому числі й народних депутатів. Але так не має бути. Відбувається підміна функцій. Завдання депутатів – створити закони, щоб кожен ефективно працював на своєму рівні. Бо коли депутати займаються встановленням спортивних майданчиків або дверей у під’їздах, як писала мережа «ОПОРА», то це принижує роль представника законодавчого органу. Особливо, якщо ціна питання виділення коштів – голосування за законопроект як, наприклад, скасування статті про незаконне збагачення.

– А які законодавчі ініціативи в інтересах вашого округу сьогодні потрібні, що не стосуються медичної галузі?

– Чимало. Це і в сфері послуг теплопостачання… Не повинні ті, хто хочуть встановити автономне опалення, бути заручниками застарілої системи й неефективних підприємств теплокомуненерго. І в сфері забудови – щоб забудовники не забирали у жителів громадський простір. Якщо ж уже говорити про проблему радону в Кропивницькому, який пов’язують із високим рівнем захворюваності на рак, то треба почати хоча б із таких речей, як обов’язкові вимоги до будівництва й вентилювання приміщень. Адже радон – це важкий газ, що накопичується передусім у підвальних приміщеннях та на перших поверхах. І це далеко не повний перелік того, що потрібно.