Кропивницький Міський Кар'єр — надійний постачальник щебеню, буту та відсіву для будівництва та промисловості.

Новий закон про освіту: у чому різниця з батьківськими радами і як це можна застосувати у Кропивницькому


Прийнятий у вересні минулого року Закон України «Про освіту» вводить в організацію освітнього процесу нову складову: піклувальні ради. З впровадженням цього пункту освіта перестає бути виключно справою держави чиадміністрації школи. У цьому випадку без співпраці регіональних органів освіти, батьків, громадських організацій і бізнесу у розвитку конкретногонавчального закладу не обійтися.

Питання роботи піклувальних рад нове та до кінця не врегульоване як законодавством, так і статутними документами шкіл. Кіровоградщині пощастило. На території нашої області громадська організація КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» реалізує проект «Реформа освіти під громадським контролем». Ця громадська ініціатива якраз і допоможе нашому Кропивницькому управлінню освіти та Олександрійському і Добровеличківському  районам сформувати необхідні нормативно-правові документи для того, щоб нововведення – піклувальні ради, були  у кожній школі.

Батьківські комітети діють у кожній школі ще з часі Радянського Союзу. Якщо  спрощено, то їхня робота виглядає приблизно так: зібрати кошти з батьків та спрямовувати за проханням шкільної адміністрації на авральне «закриття» поточних господарчих питань. Звичайно, ні про який вплив на організацію навчального процесу та контролю його якості, прозорості використання коштів – абсолютно не йдеться. Напевно, саме цей факт і став вирішальним, коли у лютому цього року Міністерство освіти і науки України своїм наказом №1649 зняло з себе повноваження будь-як врегульовувати діяльність батьківських комітетів. Тепер кожна школа своїм Статутом визначає порядок утворення, мету і завдання їхньої діяльності.

Згідно оновленого Закону України «Про освіту» на місце батьківських комітетів приходять піклувальні ради. З першого погляду може здатися, що це лише зміна назви. Насправді ж, законодавцем визначено, що піклувальні ради мають значно більше можливостей у громадсько-державному управлінні школою. Вони теж можуть залучати фінансування як від батьків, так і від зовнішніх джерел, наприклад, благодійників або міжнародних донорів. Але основна їхня функція – формування стратегії розвитку школи, контроль за витрачанням фінансів та оцінка діяльності керівника. Піклувальна рада створюється за рішенням засновника школи – місцевими радами. Отже, без допомоги депутатів, які працюють в Кропивницькому, Олександрійській та Добровеличківській громадах,  не обійтися.

У чому ж принципова відмінність піклувальних рад від батьківських комітетів? Ми спробували у цьому розібратися.

БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ vs ПІКЛУВАЛЬНА РАДА

батьківського комітету / батьківської ради

(згідно скасованого наказу МОН №440 від 02 червня 2004 р.)

 піклувальна ради

(згідно Закону України «Про освіту», ст. 29)
·       створюється відповідно до Статуту школи

 

 

 

 

 

 

 

 ·       створюється за рішенням засновника (орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника)

·       порядок формування ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти
Метою діяльності батьківського комітету є:

·       надання допомоги педагогічному колективу загальноосвітнього навчального закладу в реалізації завдань загальної середньої освіти

Завдання:

  • допомога у здобутті учнями обов’язкової загальної середньої освіти;
  • запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час;
  • сприяння збереженню життя і здоров’я учнів;
  • сприяння в організації та проведенні масових виховних заходів для дітей, організаційному забезпеченню їх літнього відпочинку та оздоровленню;
  • сприяння соціально-правовому захисту учасників навчального процесу;
  • всебічне зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;
  • залучення батьківської громадськості до організації профільного навчання і професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;
  • організація роботи серед батьків з метою розповсюдження психолого-педагогічних знань серед батьків та підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей;
  • допомога у зміцненні господарської і навчально-матеріальної бази навчального закладу
 Сприяє закладу освіти у:

·       вирішенні перспективних завдань його розвитку

·       залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямків розвитку

·       здійсненню контролю за використанням фінансів

·       ефективній взаємодії з органами місцевого самоврядування, наукової громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами

 

Члени піклувальної ради мають право:

·       брати участь у визначенні стратегії закладу освіти та контролювати її виконання;

·       сприяти залученню додаткових джерел фінансування;

·       аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника;

·       контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;

·       вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом;

·       здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти

Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці Чеської громадської організації NESEHNUTI в рамках Програми трансформаційного співробітництва Міністерства закордонних справ Чеської республіки.

Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: