Прийнятий у вересні минулого року Закон України «Про освіту» вводить в організацію освітнього процесу нову складову: піклувальні ради. З впровадженням цього пункту освіта перестає бути виключно справою держави чиадміністрації школи. У цьому випадку без співпраці регіональних органів освіти, батьків, громадських організацій і бізнесу у розвитку конкретногонавчального закладу не обійтися.
Питання роботи піклувальних рад нове та до кінця не врегульоване як законодавством, так і статутними документами шкіл. Кіровоградщині пощастило. На території нашої області громадська організація КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» реалізує проект «Реформа освіти під громадським контролем». Ця громадська ініціатива якраз і допоможе нашому Кропивницькому управлінню освіти та Олександрійському і Добровеличківському районам сформувати необхідні нормативно-правові документи для того, щоб нововведення – піклувальні ради, були у кожній школі.
Батьківські комітети діють у кожній школі ще з часі Радянського Союзу. Якщо спрощено, то їхня робота виглядає приблизно так: зібрати кошти з батьків та спрямовувати за проханням шкільної адміністрації на авральне «закриття» поточних господарчих питань. Звичайно, ні про який вплив на організацію навчального процесу та контролю його якості, прозорості використання коштів – абсолютно не йдеться. Напевно, саме цей факт і став вирішальним, коли у лютому цього року Міністерство освіти і науки України своїм наказом №1649 зняло з себе повноваження будь-як врегульовувати діяльність батьківських комітетів. Тепер кожна школа своїм Статутом визначає порядок утворення, мету і завдання їхньої діяльності.
Згідно оновленого Закону України «Про освіту» на місце батьківських комітетів приходять піклувальні ради. З першого погляду може здатися, що це лише зміна назви. Насправді ж, законодавцем визначено, що піклувальні ради мають значно більше можливостей у громадсько-державному управлінні школою. Вони теж можуть залучати фінансування як від батьків, так і від зовнішніх джерел, наприклад, благодійників або міжнародних донорів. Але основна їхня функція – формування стратегії розвитку школи, контроль за витрачанням фінансів та оцінка діяльності керівника. Піклувальна рада створюється за рішенням засновника школи – місцевими радами. Отже, без допомоги депутатів, які працюють в Кропивницькому, Олександрійській та Добровеличківській громадах, не обійтися.
У чому ж принципова відмінність піклувальних рад від батьківських комітетів? Ми спробували у цьому розібратися.
БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ vs ПІКЛУВАЛЬНА РАДА
| батьківського комітету / батьківської ради
(згідно скасованого наказу МОН №440 від 02 червня 2004 р.) |
піклувальна ради
(згідно Закону України «Про освіту», ст. 29) |
| · створюється відповідно до Статуту школи
|
· створюється за рішенням засновника (орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника) · порядок формування ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти |
| Метою діяльності батьківського комітету є:
· надання допомоги педагогічному колективу загальноосвітнього навчального закладу в реалізації завдань загальної середньої освіти Завдання:
|
Сприяє закладу освіти у:
· вирішенні перспективних завдань його розвитку · залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямків розвитку · здійсненню контролю за використанням фінансів · ефективній взаємодії з органами місцевого самоврядування, наукової громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами
Члени піклувальної ради мають право: · брати участь у визначенні стратегії закладу освіти та контролювати її виконання; · сприяти залученню додаткових джерел фінансування; · аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника; · контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти; · вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом; · здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти |
Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці Чеської громадської організації NESEHNUTI в рамках Програми трансформаційного співробітництва Міністерства закордонних справ Чеської республіки.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці: