Олександрійський міськрайонний суд визнав винною в адміністративному правопорушенні невакциновану вчительку Олександрійського колегіуму Ларису Лисюк. За порушення правил карантину, а саме проведення уроку, їй присудили штраф у розмірі 17 тисяч гривень.Таку постанову винесла суддя Людмила Нерода 24 грудня, повідомляє “Без купюр” із посиланням на Єдиний реєстр судових рішень.
Колаж “Без купюр” (фото зі сторінки Лариси Лисюк у Фейсбуці та з мережі Інтернет)
Інцидент, який послужив приводом для розгляду в суді, трапився 11 листопада минулого року й набув широкого резонансу в соціальних мережах і в обласних та центральних ЗМІ. Оскільки у Фейсбуці з’явилося відео словесної перепалки Лариси Лисюк із правоохоронцями, яких викликала адміністрація колегіуму. Адже вчителька проводила урок, хоча з 9 до 15 листопада її відсторонили від виконання посадових обов’язків.
30 листопада Лариса Лисюк відмовилася зайти до зали суду на слухання справи та подала клопотання про її розгляд за її відсутності, бо до участі у засіданні крім неї не допускають інших людей. Крім того, клопотала про закриття провадження, посилаючись на відсутність події й складу адміністративного правопорушення. Мовляв, у протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано назву навчального закладу, і що немає доказів того, що вона здійснювала «освітній процес».
Також у клопотанні вчителька історії та правознавства зазначила, що зі змісту статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» випливає, що обов`язковими є профілактичні щеплення лише проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Вакцинацію ж проти COVID-19 назвала медичним експериментом, відмова від участі у якому не може бути підставою для відсторонення від роботи та позбавлення заробітної плати.
24 грудня в судове засідання також не з’явилася.
Суддя Людмила Нерода в обґрунтуванні свого рішення також посилається на статтю 12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб”, в якій зокрема йдеться, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб (тобто не лише тих, які включені до календаря щеплень, – ред.). У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України”Про захист населення від інфекційних хвороб”.
“Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання. Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин — це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб”, – йдеться в постанові суду.
Суддя також навела два приклади з практики Європейського суду з прав людини, коли він дійшов висновку, що вакцинація є одним з успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої — захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання.
“А відтак обов’язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно з наказом МОЗ України №133 належить до особливо небезпечних інфекційних хвороб) задля запобігання його поширенню серед населення є виправданим та таким, що не порушує статтю 8 Конвенції (Конвенція про захист прав людини, – ред.) – вважає суддя.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність накладення на вчительку адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів із дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. Проте на 7 січня апеляційне провадження в цій справі не відкривалося.
Водночас, як свідчить інформація на порталі “Судова влада України”, Лариса Лисюк через суд намагається визнати протиправними та скасувати накази про її відсторонення від роботи й зобов’язати виплатити середній заробіток за час відсторонення.
Також у серпні минулого року до Олександрійського міськрайонного суду надійшла справа за позовом “Нафтогаз Україна” про стягнення заборгованості з людини з аналогічним прізвищем ім’ям та по батькові.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці: