Іван Бельмега з Помічної (на фото) займається підприємництвом в Добровеличківському районі ще з 90-их, добре пам´ятає і бандитські наїзди, і як одні бандити пропонували «кришувати» від інших. Сьогодні, коли в районі почастішали випадки побиття і пограбування фермерів, на цьому знову вирішили «піднятися» колишні кримінальні авторитети і пропонувати свої «послуги». Але Іван Васильович каже, що охочіше співпрацюватиме з правоохоронними органами, що б там про них не казали, а в цілому звик покладатися на себе. І, як показав нещодавній інцидент із «залітними» грабіжниками, виявився цілком правим.
20 вересня Іван Васильович завдав серйозного удару по самовпевненості тих, хто вважає, що можна безкарно бити і грабувати людей із глибинки. Щовечора подружжя Бельмег вигулює своїх домашніх улюбленців. Але того вечора найменший з них Чаппі після купеля чекав, коли господарі повернуться з вечірньої прогулянки вдома. Чоловік із дружиною вже підходили до власного будинку і були здивовані, побачивши біля нього двох незнайомих молодиків. Ті поводилися так, ніби на когось чекають. Івану Васильовичу вони здалися підозрілими, а тому, враховуючи прикрий досвід фермерів із сусідніх сіл, вирішив перестрахуватися. Вони з дружиною спокійно пройшли мимо будинку, вдавши, що тут не живуть. А потім, зайшовши з іншого боку, вирішили діяти на випередження.
У подружжя напоготові був офіційно зареєстрований «молодший брат автомата Калашникова» – мисливський самозарядний карабін «Сайга». Ним озброїлася жінка, яка за словами глави сімейства, стріляє краще від нього, регулярно тренуючись на стрільбищах. Вона залишилася вдома охороняти батьків, а Іван Васильович пішов з’ясовувати, що за справи привели непроханих гостей до його будинку, з бейсбольною битою та німецькою вівчаркою.
– Я пустив собаку по сліду, і ми застали їх зненацька у віддаленому кутку біля огорожі, – розповідає фермер. – Вони думали, що нас «пасуть», і не чекали, що вийде навпаки. Побачивши собаку, кинулися в різні боки. Один стрибнув під паркан так, що в темноті я його не міг побачити. А інший кинувся бігти в поле і по дорозі сховався під горіхом, і коли я підійшов до нього з собакою – виставив вперед руку із пістолетом і вистрелив. Це було всього в трьох метрах від мене. Якби не осічка, то він цілком міг би, якщо не вбити, то покалічити мене. А я йому у відповідь кричу «Відкриваю вогонь на ураження!». Він же не бачить в темноті, що в мене тільки бита. Цей кинувся тікати, а позаду зашарудів інший. Вівчарка побігла в його бік, але він запалив і кинув петарду, вона злякалася і забігла до двору. Я знову кричу, що стрілятиму, і цей тікає, а я помічаю здалеку силует третього. Так, втрьох городами вони побігли в бік виїзду з Помічної. Тим часом дзвоню Бережному Михайлу Івановичу, своєму сусідові, він під’їхав машиною, я встиг взяти «Сайгу», і ми рушили прочісувати територію. Наші хати – дві крайні. За знаком «Помічна» ми помітили двох молодих хлопців, я одного відразу впізнав, на ходу практично вискочив з машини, тим часом Михайло Іванович загальмував просто біля їх ніг. Я вистрелив вгору і наказав їм лягти на землю. Якраз їхали мої друзі, сусід вийшов із машини, і ми їх пов´язали та викликали поліцію. Вони самі зізналися, що були вчотирьох, що третій стояв «на шухері», а четвертий чекав їх з машиною на виїзді. Ми навіть прочесали посадку, але інших не знайшли. Як потім з’ясувалося, що вони проїжджали мимо нас на машині. Якби біля нас не зупинилися друзі, і нас було тільки двоє, то хто знає, чим би це все закінчилося, тим більше, якщо вони озброєні. Навряд чи четверо бандитів грабують будинки бізнесменів, які зазвичай самі мають зброю, з одним травматичним пістолетом.
Поки чекали поліцію, бандити-невдахи зізналися, що приїхали з Білгород-Дністровського Одеської області. Як потім з´ясували працівники поліції, один із них перебував у розшуку. Обом немає навіть тридцяти, каже Іван Бельмега. Яка їхня подальша доля та їхніх подільників – не знає, не цікавився в поліції.
Нам у секторі комунікації ГУ Нацполіції підтвердили, що описаний інцидент мав місце, але від подальших коментарів відмовилися, посилаючись на таємницю слідства.
В цілому Іван Бельмега відзначив професіоналізм і оперативність працівників поліції, які дуже швидко приїхали на місце події.
-Були працівники з нашого районного відділку і з області, всі молоді, але грамотні, професійні, не зверхні. Це не ті міліціонери, що були колись. Вони, не зважаючи на ніч, познаходили чимало речових доказів, той же пістолет, з якого в мене стріляли і навіть пітарду, яку розірвало на шматки, знайшли й з´ясували, що вона польського виробництва, – хвалить поліцейських фермер.
«Без купюр» повідомляло, що в кінці серпня побили і пограбували місцевих фермерів Миколу Савранського з Липняжки і Юрія Попелюха з Карбівки цього ж району.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці:
