Квітень 2014 року, окрім дуже непростої для нашої країни ситуації на сході та в Криму, запам’ятався доленосним рішенням Кабінету Міністрів України, а саме прийняттям Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Саме з цього документу по суті й почалась українська децентралізація, яка попри певні проблеми, непорозуміння, а інколи й відвертий спротив, все ж довела свою ефективність та доцільність.
Кіровоградщину у децентралізаційному процесі важко назвати флагманом, хоча за останній рік ситуація дещо покращилась. Зокрема станом на початок травня усі підготовчі процеси та формалізаційні процедури встигла провести 21-а об’єднана територіальна громада. При цьому формат «1 район – 1 громада» на Кіровоградщині обирають не так часто як про те заявляли очільники районів у 2014-2015 роках.
Аби продемонструвати наскільки різними можуть бути підходи до управління та, як наслідок, результати розвитку громад ми вирішили порівняти дві «молоді» ОТГ Кіровоградської області: Ганнівську та Великосеверинівську, які не лише мають приблизно однакову площу, а ще й об’єднались в один час – наприкінці квітня 2017 року.
Фінансова спроможність як критерій успішності громади
У лютому 2019 року експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проаналізували показники фінансової діяльності 665 об’єднаних територіальних громад країни за 2018 рік. Ганнівська та Великосеверинівська ОТГ у даному дослідженні потрапили до так званої «4 групи» – блоку з 248 громад які мають чисельність населення менше 5 тисяч жителів.
Методологія дослідження попри свою простоту є вельми показовою оскільки візуалізує один з головних критерії успішності громади – фінансову спроможність. Так за минулий рік Ганнівська ОТГ спромоглась забезпечити власні доходи на 1-го мешканця громади на рівні 8 тисяч 63 гривень, що є 15-им показником в даній групі. Великосеверинівська ж ОТГ суттєво відстає – лише 4 тисячі 641 гривні та 69 місце. Варто однак зауважити, що середній показник по всім 665 досліджуваним громадам склав за минулий рік 3 тисячі 712 гривень, у порівнянні з чим результати наших ОТГ виглядають більш ніж пристойно.
Дотації та інвестиції
Другий показник, рівень дотаційності бюджетів, розраховувався як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів ОТГ та мав продемонструвати наскільки громади є залежними від зовнішнього фінансування. Простіше кажучи кому для успішного фінансування потрібно більше допомоги від держбюджету. Ганнівська ОТГ і тут продемонструвала хороші показники, втримавшись на 15 місці серед громад цієї групи. У Великосеверинівської ОТГ справи минулого року йшли на порядок гірше. Як наслідок – лише 107 місце з 248 громад.
Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації, котра займалась даним дослідженням покращення ситуації бачить в підготовці інвестиційних пропозицій та створенні нових робочих місць. Такі кроки, впевнена Казюк, дадуть змогу наростити доходи місцевих бюджетів і зменшити залежність від державного. Підтримують думку експерта й керівники ОТГ.
«З потенційними інвесторами ми працюємо постійно. Оскільки у нас розвинене сільське господарство та садівництво, основна увага приділяється саме цьому напрямку. Зауважу, інвестпроекти для нас не лише можливість покращити фінансову спроможність громади, а й хороша можливість зробити дану територію більш комфортною для проживання. А вже це, на мою думку, допоможе залучити до роботи у нас хороших фахівців та втримати молодь для якої сільська місцевість вже не буде здаватись безперспективною», – наголошує голова Ганнівської ОТГ Віталій Колісник.
У Великосеверинівської ж громади, попри досить високий показник дотаційності з держбюджету, є хороші кейси роботи з інвесторами.
«Відсутність інвестиційної стратегії не заважає нам плідно працювати. Станом на сьогодні маємо позитивний результат нашої роботи – досягнуто домовленості щодо будівництва на території ОТГ комплексу з продажу сільськогосподарської техніки. Будуватись планує підприємство з іноземним капіталом «Ландтех». Наразі ця фірма сплачує чималу суму податків до нашого бюджету тож вважаю співпраця почалась позитивно», – поділився своєю історією голова Великосеверинівської ОТГ Сергій Левченко.
Управлінці понад усе?
Вельми цікавим є третій показник дослідження – питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах ОТГ без урахування міжбюджетних трансфертів. За оцінками експертів у більш фінансово спроможних громад даний показник буде меншим, оскільки витрати є більш-менш стабільними, а персонал достатньо кваліфікований аби штучного його не роздувати. Варто згадати й про «хворобу» більшості новостворених громад – миттєвий, у більшості своїй необґрунтований ріст зарплат у працівників апарату управління. Втриматись від подібних кроків, будьмо відвертими, вдається далеко не всім.
За даним показником Ганнівська ОТГ не втримала планку і з показником 26,6% бюджету на утримання апарату управління опинилась на 84 місці. У колег з менш фінансово успішної громади показники ще цікавіші – 34,3% коштів минулого року витрачала на власних управлінців. Як наслідок – 160 місце.
«Маємо досить значний штат, як на таку невелику громаду. Однак робили ставку на те, що в разі розширення не потрібно буде добирати, навчати додатковий персонал. Зможемо ефективно працювати і з тими що вже є. Крім того не звільняти нікого з працівників сільрад було нашою обіцянкою перед об’єднанням. Маємо дотримуватись даного слова», – прокоментував показники голова Великосеверинівської громади.
Витрати на громаду
Ну і останній, однак не чи не найважливіший для громади показник – капітальні видатки на одного мешканця без урахування власних надходжень бюджетних установ. Саме ці цифри є показовими та демонструють більш-менш реальний рівень достатку на тій чи іншій території. І тут мусимо констатувати, у порівнянні з іншими герої нашого матеріалу мають досить посередні, однак дещо несподівані показники.
Так, Ганнівська ОТГ завершила 2018 рік з видатками 1025,5 гривень на людину і 134 місцем, а от у Великосеверинівській ОТГ попри відставання у інших категоріях витрачали на своїх мешканців більше – 1150,1 гривень, що дозволило вийти на 115 місце за цим показником. Серед ОТГ Кіровоградщини, які також увійшли до 4 групи, тобто мають до 5 тисяч населення, найбільшу суму капітальних видатків минулого року продемонструвала Первозванівська ОТГ – 3314,1 грн на одного мешканця.
У підсумку, в узагальненому рейтингу громад 4-ї групи Ганнівська ОТГ вийшла на 48 місце, а Великосеверинівська на 109-е.
Покращення результатів експерти бачать в подальшому групуванні громад в більш фінансово спроможні об’єднання та в розвитку своїх власних особливостей – промисловостей які мають найбільшу ефективність на тій чи іншій території. З цим твердженням погоджуються і проінтерв’юйовані нами керівники ОТГ.
«Працюємо над податковим наповненням бюджету. Так як у нас сільськогосподарський край то основним джерелом наповнення є орендна плата із землі та податок на прибуток. У порівнянні з сільським бюджетом, що був у нас в розпорядженні до об’єднання, то це звісно небо і земля. Бюджет громади більший майже втричі і це не може не радувати, адже дає можливість оперувати більшими сумами, а значить вирішувати більшу кількість важливих для людей питань і робити це якісно.
Крім того є сусідні громади, села з якими ми проводимо неформальні переговори, спілкуємось з населенням і керівництвом про можливості об’єднання, долучення до нашого ОТГ. Поки все це на стадії розмов, а не офіційних домовленостей, та все ж процес пішов, а це головне», – запевнив голова Ганнівської ОТГ Віталій Колісник.
За розширення ОТГ ратує й голова Великосеверинівської громади. Визнає – силами тих сіл які вже об’єднались зробити щось швидко буде вельми складно.
«Нам у спадок дісталась слабенька інфраструктура і житлово-комунальний сектор. Тому поки всі гроші витрачаються на ремонти. Тим не менш працюємо й над тим аби залучити до нашої громади нові території. Вже є позитивні напрацювання з Високими Байраками та Трепівкою. Сподіваємось на те що у 2020-му році Великосеверинівська ОТГ розшириться», – наголосив голова громади Сергій Левченко.
Стратегія та піар
Походивши просторами Інтернету мусимо констатувати – присутність Ганнівської ОТГ на теренах Кіровоградщини відчувається набагато суттєвіше від колег. За два роки роботи громада активно працювала на свій імідж та регулярно за’являлась в новинах регіональних ЗМІ. Серед останніх – відкриття сучасної лікарської амбулаторії.
Фото | Сайт Кіровоградської ОДА
Медзаклад надаватиме відповідні послуги мешканцям 8 населених пунктів, які входять до складу ОТГ: Ганнівки, Громухи, Григорівки, Караказелівки, Острівки, Шишкине, Шутеньке, Юр’ївки. Що показово, із загальної суми яка пішла на будівництво, а це 6,2 мільйони гривень, 10% було виділено з місцевого бюджету.
Чудовим інформприводом стало й створення підрозділу Ганнівської місцевої пожежної охорони, який розташувався на території села Григорівка.
«Ми задоволені тим, що було зроблено. Обладнали приміщення, вирішили питання з кадрами, є в нас навіть свій спецавтомобіль. Транспорт нам надало сільськогосподарське підприємство ПАФ «Ульянова». Першочергово це був ГАЗ-66 який ми переобладнали під потреби пожежної охорони. Як на мене вийшло чудово. Та й заступник начальника Управління ДСНС в області полковник Вадим Янішевський, який був у нас з інспекцією, високо оцінив наші досягнення в даному напрямку», – розповів Віталій Колісник.
Відкриття підрозділу пожежної охорони. Фото | сайт управління ДСНС
Суттєво кроком вперед стало й затвердження Стратегічного плану розвитку Ганнівської громади на 2018-2022 роки. Зауважимо, що стратегічними напрямами розвитку громади на найближчі 4 роки обрано розвиток сільських територій, а також створення нового гуманітарно-соціального простору та забезпечення соціальних стандартів. Серед цікавих та нетривіальних проектів, які будуть реалізовані задля досягнення поставлених цілей варто окремо відзначити наступні:
- створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з вирощування с/г культур;
- укладення договорів про міжмуніципальне співробітництво в сфері пожежної безпеки;
- створення сучасного хореографічного майданчика;
- комп’ютерний клас-центр інформаційної освіти;
- створення систем відеоспостереження на території Ганнівської ОТГ;
- створення дозвіллєвого простору «Родинне озеро».
Загалом на 2018-2020 роки з бюджету ОТГ на реалізацію стратегічного плану планують витратити 9,73 мільйони гривень.
«Поки справляємось своїми силами, розробляємо, думаємо, плануємо. Але розуміємо, що кадри вирішують надзвичайно багато. Поки робимо ставку на обдаровану молодь, намагаємось створити всі умови для того, аби на території ОТГ жилось комфортно, не виникало бажання все покинути й податись на заробітки. Тим не менш готові й до експериментів, тому із радістю долучаємось до різноманітних міжнародних та всеукраїнських проектів які можуть допомогти – фінансово чи організаційно нашій громаді», – резюмує голова Ганнівської ОТГ.
Що ж до колег з Великосеверинівської ОТГ до дана територія, на жаль, не настільки медійно «розкручена». Лише трохи покращивши старий сайт Великосеверинівської сільської ради громада втратила можливість почати вдалу інформкампанію з чистого листа. Як наслідок – багато важливих проектів та подій просто не потрапляють до поля зору пересічних мешканців Кіровоградщини. І це засмучує, адже ОТГ є чим пишатись. Зокрема, наприкінці минулого року нарешті було введено в експлуатацію завод із виробництва комбікормів і концентратів з потужністю 15 тонн на годину, перемовини щодо будівництва якого велись ще з 2016 року. При цьому сума інвестицій, вкладена в будівництво комплексу і обладнання перевищила 1,35 мільйонів євро.
Фото | Сайт Кіровоградської ОДА
«Не можу сказати, що бюджет отримує значні надходження від даного проекту, адже будувався завод уже не своїй землі. Тим не менш, це непересічна подія, плюс на підприємстві працевлаштовано півтора десятка наших односельчан, а це вже позитив, ураховуючи досить високий, у порівнянні з середнім по громаді, рівень зарплати», – розповів голова громади Сергій Левченко.
Беззаперечно важлива подія громади насправді стала чи не єдиним інформприводом, з яким ОТГ з’являлось на сторінках електронних та друкованих ЗМІ Кіровоградщини. І це при тому, що з точки зору стратегування Векосеверинівська громада, до якої сходять села Велика Северинка, Лозуватка, Підгайці, Оситняжка та Петрове, не надто відстала від колег з Ганнівської ОТГ. Обравши аналогічні стратегічні напрямами розвитку громади керівництво ОТГ обрало цілком інші проекти які допоможуть в її реалізації. Зокрема за 4 планується виконати наступні завдання:
- створення інформаційної бази по залученню інвестицій та розвитку підприємництва в громаді;
- забезпечення швидкісним інтернетом населенні пункти громади;
- впровадження сучасної системи збору та сортування ТПВ на території громади;
- впровадження в громаді програми «Питна вода»;
- організація та проведення щорічного фестивалю «Інгульські зорі»;
- створення літнього амфітеатру для проведення культурно-розважальних заходів в Оситнязькому старостинському окрузі;
До 2020 року на всі ці та ще ряд інших напрямків роботи, прописаних в стратегічному плані, в ОТГ готові витратити 30,96 мільйонів гривень. А це, нагадаю, суттєво більше ніж закладено в плані Ганнівської ОТГ.
Окремо варто відзначити таку показову ініціативу як «Громадський бюджет» на який місцева влада готова витрачати по 700 тисяч гривень щорічно.
Замість висновку
Порівняння стратегій, підходів та навіть фінансових показників двох різних громад річ невдячна. Тим не менш, окремі деталі все ж варто виділити.
Залучення інвестицій, робота з бізнесом і владою, налагодження взаємозв’язків – усе це важлива складова розвитку громади яка, відверто кажучи, краще вдавалась Великосеверинівській ОТГ. Однак соціальна складова, робота з громадою, пресою, пошук нових підходів і тактик, з цим Ганнівська громада за ці два роки справилась на порядок краще. Як наслідок маємо два непоганих приклади різних шляхів до реалізації реформи децентралізації та один важливий висновок – без обміну досвідом, запровадження кращих практик, нехай не сусідів з інших регіонів то хоча б з власної області, громади змушені будуть крокувати граблями, допускаючись помилок, які вже хтось колись робив. А це для нашої країни розкіш, яку ми не можемо собі дозволити.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці:
