Оренда комунальної нерухомості в центрі міста за майже півтори тисячі гривень в місяць незалежно від квадратури? Думаєте, це казка? Ні, це театр. Точніше за таку ціну театр здавав в оренду приміщення свого кафе. І, як з’ясував “Без купюр”, це не єдиний випадок, коли комунальні приміщення в центрі міста здавали за досить низьку орендну плату й без аукціону. Хто — читайте далі, а навіщо та як ризикує бізнес — робіть висновки самі.
Журналістка “Без купюр” звернула увагу в Єдиному реєстрі судових рішень на ухвалу Господарського суду області, в якій ідеться, що заступник керівника обласної прокуратури клопоче про визнання недійсними договорів про спільну діяльність із функціонування театральної кав’ярні, які Кіровоградський обласний академічний театр імені М.Кропивницького по черзі уклав із подружжям підприємців у вересні 2020 року та в травні 2021-го.
Також в ухвалі йдеться, що прокуратура вимагає стягнути з підприємців орендну плату за користування комунальним нерухомим майном:
- 422 839,14 грн у період з вересня 2020 року по січень 2021 року та з червня 2021 року по лютий 2022 року,
- 118 922,58 грн у період з лютого по травень 2021 року,
- 270 816,03 грн у період з червня по грудень 2022 року.
Як розповіли “Без купюр” у пресслужбі Кіровоградської обласної прокуратури, орендарі за кілька років використання 154 квадратних метрів на першому поверсі театру заплатили лише 35 тисяч гривень замість 847 тисяч гривень.
Прізвища підприємців не називаємо, бо з їхньою мотивацією все зрозуміло. Мало хто б відмовився працювати на таких умовах. А ось прізвища посадовців, які здавали комунальне майно в оренду задарма, — далі в цій публікації.
Договори про спільну діяльність – приховані договори оренди
Ми поцікавилися в прокуратури, чи це єдиний такий випадок, коли комунальні підприємства з незрозумілих причин здають в оренду майже без вигоди для орендодавця. І з’ясували, що ні. В пресслужбі Кіровоградської обласної прокуратури розповіли, що договори про спільну діяльність – це приховані договори оренди.
Укладання таких договорів раніше практикувало комунальне підприємство обласної ради “Регіональний центр розвитку послуг”. За інформацією прокуратури, воно здавало комунальні приміщення в центрі міста досить популярним закладам.
“У 2022 році недійсними визнали договори про спільну діяльність (приховані договори оренди), які уклав РЦРП із підприємцями, що орендували приміщення для пабу “Черчилль” та бару “Не спіши”. Позови закрили через добровільне розірвання договорів та поверненням майна”, – розповідають у пресслужбі прокуратури.
Бар “Не спіши” та паб “Черчилль” розташовані за однією адресою: вулиця Театральна, 28. За інформацією Кіровоградської обласної прокуратури, приміщення передали знову в оренду тим же підприємцям вже на підставі аукціону.
“У 2023-му теж були два позови – ТОВ “Центр лабораторних досліджень” та кав’ярня “Дай кави”. Провадження щодо першого позову закрили в зв’язку із добровільним виконанням. Щодо “Дай кави” – позов задовольнили, майно за актом повернули. Власник передав комунальне приміщення підприємцям в оренду через аукціон”.
Кав’ярня “Дай кави” розташована по вулиці В’ячеслава Чорновола, 36/30. По сусідству із баром “Не спіши” та пабом “Черчилль”. А от ТОВ “Центр лабораторних досліджень” – це вже вулиця Гоголя, 44. Всі приміщення знаходяться в центрі.
Прихований договір оренди кав’ярні укладав із підприємцем сам театр. Позов прокуратури розглядається в суді.
Як повідомили “Без купюр” в Кіровоградській обласній прокуратурі, за фактом зловживання службовим становищем щодо посадових осіб КЗ “Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького” восени 2023 року розпочали кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Хто укладав приховані договори оренди?
До слова, Кропивницький театр – це комунальний заклад, який також підпорядковується обласній раді. Хто тоді очолював театр, КП “Регіональний центр розвитку послуг” обласної ради та саму обласну раду, коли укладалися зазначені договори?
У період укладання договорів у вересні 2020 до грудня 2022 року головою Кіровоградської обласної ради був Олександр Чорноіваненко, багаторічний очільник обласної організації ВО “Батьківщина”. Театр очолював Володимир Єфімов. Керівницею комунального підприємства “Центр розвитку регіональних послуг” обласної ради на той час була Ірина Маковей.
“Без купюр” поспілкувався із Мариною Осипенко (раніше Осіповою), депутаткою Кіровоградської обласної ради, яка в той період прийшла працювати у РЦРП начальницею відділу маркетингу і розвитку, й неодноразово публічно висловлювалася щодо так званих договорів про спільну діяльність.
“Коли я прийшла на посаду начальниці відділу маркетингу й розвитку, то вже тоді виявили після перевірок, що в обласній раді практикують завуальовану оренду. Тобто відповідно до законодавства, ці приміщення мали здавати в оренду через аукціон. Щоб не виносити ці питання на комісію обласної ради, все робили простіше. Укладали договори про спільну діяльність, щоб самим фіксувати суму оренди. Ці договори по суті дозволені в Україні, але ніяк не регулюються і точно не стосуються державного чи комунального майна”.
За словами депутатки, приміщення обласної ради здавали без урахування оціночної вартості приміщень.
“Тут не просто частину приміщень, вони усе, що було комерційне, здавали або через прості договори оренди, або через договори про спільну діяльність. Самі вигадували суми. Я кілька разів була присутня при цьому. Про яку оціночну вартість в цьому випадку може йти мова? “.
Корупційні ризики й ризики для бізнесу
Марина Осипенко не виключає, що щоб офіційно орендувати приміщення в центрі за смішними цінами, існували неофіційні домовленості з орендодавцем.
“Один із власників кафе, не називатиму прізвища, платив у місяць 16 тисяч гривень за оренду, хоча відповідно до закону це приміщення можна здати мінімум за 35 тисяч гривень на місяць”.
Депутатка переконана, що комунальне підприємство не могло діяти без погодження з керівництвом обласної ради.
За її словами, одне з приміщень здавали в оренду за 12 і 15 тисяч гривень на місяць. Хоча по факту оренда повинна бути за 40 тисяч гривень в місяць. Плюс до всього, каже, й індексацію нараховували не завжди, хоча за договором про спільну діяльність це передбачалося.
Після того, як договори про спільну діяльність переоформили на звичайні договори оренди, до бюджету надійшло додатково пів мільйона гривень.
“Ми тоді порахували, що за пів року дохід зріс на пів мільйона після того, як переоформили сім чи вісім договорів про спільну діяльність на договори оренди. Мені було шкода цей бізнес. Бо виходить їх в облраді надурили. Тим більше, що після розірвання договорів про спільну діяльність аукціон вони могли і не виграти. Так було з одним підприємцем. Він не виграв аукціон. Тобто вклав гроші, щось зробив, але приміщення забрали. Виходить, що цей підприємиць за договором про спільну діяльність орендував приміщення за 3,5 тис. грн, а через аукціон його здали за договором оренди за 8 тис. грн, бо була ще й велика конкуренція”.
Аналогічні випадки із землею, коли укладаються договори про спільну діяльність, Національна агенція з питань запобігання корупції оцінює як такі, що мають високі корупційні ризики. Адже законодавство такий вид правочину не передбачає. Це зумовлює існування прогалини нормативно-правового регулювання.
“Так, для реалізації корупційної схеми посадова особа за неправомірну вигоду або за відсоток від прибутку укладає договір спільної діяльності для обробки земельної ділянки з окремим суб’єктом господарювання. Інформація про укладені спільні договори та земельні активи державних підприємств, які є предметом таких договорів, не міститься у жодному реєстрі, тож перевірити, хто саме обробляє землі та на яких умовах неможливо”, – пояснюють в НАЗК.
Часто так звані “договори про спільну діяльність” взагалі не передбачають розподілу прибутку на користь установи, якій на праві постійного користування передана ділянка з державної або комунальної власності.
У зв’язку з цим у нас виникли запитання щодо аналогічних корупційних ризиків у випадку з комунальними приміщеннями. Ось, як це нам прокоментували в прокуратурі.
“У даному випадку договори про спільну діяльність є незаконними, оскільки вони є удаваними, адже приховують фактично укладені договори оренди комунального майна. Зокрема, за договорами про спільну діяльність сторони мають спільно вчиняти дії до досягнення мети такого договору, кожен робити свій внесок в таку діяльність та отримувати відповідну частину прибутку від такої діяльності.
За даними договорами внесок у спільну діяльність здійснювали лише комунальні підприємства у вигляді нерухомого майна (відповідного приміщення), в якому інша сторона здійснювала свою господарську діяльність та отримувала прибутки від такої діяльності, а комунальні підприємства отримували щомісячно сталу (однакову) суму, яка не залежала від розміру прибутку з такої діяльності. Вказане свідчить про те, що насправді сторони уклали договори оренди комунального майна, а не про спільну діяльність, тому вони є удаваними. При цьому, зміст таких договорів не відповідав і вимогам законодавства, яке регулює порядок укладення договорів оренди та визначення розміру плати за користування комунальним майном, а тому вони підлягають визнанню недійсними”.
До того ж у прокуратурі не виключають, що одна зі сторін може отримувати додаткові кошти “в конверті”.
“Якби сторони діяли відповідно до вимог чинного законодавства й уклали належний договір оренди комунального майна, то орендна плата визначалась би відповідно до положень такого законодавства (з урахуванням ринкової вартості майна) й надходила б повністю на рахунки комунального підприємства. А при укладенні договорів про спільну діяльність плата за користування комунальним майном визначалась за усною домовленістю сторін, що не виключає можливості отримання надавачем такого майна додаткових коштів за користування ним поза договірними відносинами (в конверті)”.
Крім корупційних ризиків, ризиків для підприємців вкласти кошти у приміщення і втратити його через втручання правоохоронних органів, є ще одна неприємна перспектива. Може так статися, що доведеться платити реальну орендну плату і не помісячно, а за ввесь період оренди відразу. А ще гірше — заплатити двічі, вдруге вже офіційно. Якщо мова йде про плату в конверті посадовцям за цікаві умови оренди, і якщо прокуратура доведе незаконність договору про спільну діяльність у суді.
Суд покаже
Тодішній директор Кіровоградського академічного обласного театру імені Марка Кропивницького Володимир Єфімов на прохання “Без купюр” прокоментувати, чому приміщення театрального кафе здавали в оренду за надзвичайно низькою ціною, переконує, що не мав іншого виходу.
– Це дуристика повна, – так відреагував колишній керівник комунального закладу на закиди прокуратури про невигідну для театру співпрацю. – Ніякого зиску тут не було. Треба було, щоб кафе працювало, щоб люди ходили в театр. Це все дуже складно і давно було, я навіть не хочу на цю тему говорити.
– Тобто вашою метою було створити більш цікаві умови для відвідувачів театру?
– Звісно. Уявіть собі, що приходить людина на виставу і немає де купити пляшку води…
– Як ви вважаєте, чи могли б ви здати приміщення в оренду за ринковою ціною на той момент?
– Не можу сказати, бо це було давно, і я не пам’ятаю як. Пригадую, що були люди, які хотіли зробити там кафе. Я їх прямо просив про це, щоб воно там у нас працювало. В деталі я не вдавався. Люди були порядні. Одна людина, яка відкрила кафе, потім відмовилася, бо навіть на таких умовах оренди не змогла його підняти. Це було нереально.
Заклади громадського харчування, яким здавав комунальні приміщення за договором про спільну діяльність Регіональний центр розвитку послуг обласної ради, продовжують успішно працювати багато років. З чого можна зробити висновок, що їхнім власникам підняти їх вдалося. Ми не змогли поки що поспілкуватися з тодішнім керівником обласної ради Олександром Чорноіваненком про співпрацю з цими закладами підпорядкованого йому комунального підприємства і кому були вигідні неринкові ціни оренди майна обласної ради. Оскільки Олександр Анатолійович протягом дня не відповідав на дзвінки журналістів. Але готові надати його коментар із цього приводу на сторінках нашого видання.
Орендар театрального кафе, до якого ми також звернулися, пообіцяв розповісти, що думає про свою співпрацю з театром, але після рішення суду.
“Суд покаже, варто було укладати договір про спільну діяльність чи ні”, — філософськи відповів підприємець, якому в разі задоволення позову прокуратури потрібно буде попрощатися з сотнями тисяч гривень.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці:
