Чи здолають кропивницькі депутати упередження про наглядові ради на комунальних підприємствах

Про необхідність створення наглядових рад на комунальних підприємствах Кропивницького йшлося за минулої міської ради. Зокрема, це питання активно порушував депутат попереднього і нинішнього скликань Олександр Цертій. Перед місцевими виборами 2020-го члени коаліції громадських організацій «Рада експертів» та деякі кандидати у депутати і в міські голови підписати «Дорожню карту реформ Кропивницького» на наступні п’ять років. Серед іншого в ній йшлося про створення наглядових рад на комунальних підприємствах, а серед підписантів були — міський голова Андрій Райкович та нинішні депутати Олександр Цертій і Ольга Ковальова-Алокілі. Проте минуло три роки, а наглядових рад так і немає. Тим часом у Полтаві створюють наглядову раду на комунальному підприємстві, що відповідає за організацію харчування в закладах освіти. У Львові теж вирішили створити наглядові ради на підприємствах “Львівводоканал” і “Львівсвітло”, щоб зробити прозорішою для містян їхню фінансово-господарську діяльність. Днями група видань “Медіаколо” започаткувала програму “На часі”, в першому випуску якої йшлося про доцільність створення наглядових рад на комунальних підприємствах Кропивницького та чому цього досі не сталося.

Депутат Олександр Цертій та його колегам Ольга Алокілі висловилися за абсолютно різні підходи до в провадження громадського контролю у вигляді наглядових рад на комунальних підприємствах. Але зійшлися на тому, що в умовах війни важливо організувати їхню роботу так, щоб допомагати, а не заважати.

«Зростають ціни на енергоресурси, витрати на оплату праці, є перебої з постачанням світла, газу, води. Всі ці витрати лягають на підприємство тягарем. Тому зараз важко говорити про якість послуг. Зараз головне завдання КП – забезпечення їхнього безперебійного постачання за різних надзвичайних умов, – пояснив Цертій. – Звісно, я за підвищення прозорості роботи. Бо чим відкритіше працюють КП і влада, тим менше буде нарікань від громади і корупційних ризиків».

 Депутатський «доступ»

 «Я готова апелювати на звинувачення громади і захищати комунальні підприємства і їхніх керівників, бо є різні ситуації, і збитковість в умовах війни – це нормальна історія. АЛЕ в мене немає чим апелювати! Немає ніяких цифр», – каже депутатка Ольга Ковальова-Алокілі.

Намагаючись розібратися у фінансово-господарській діяльності КП, вона зробила офіційний запит до управління по боротьбі з корупцією, створеного при Кропивницькій міській раді рішенням депутатів.

«Я запитала про результати перевірок комунальних підприємств, бо вважаю, що підрозділ, який створений і підзвітний міській рад, і фінансується за рахунок коштів платників податків, має надати депутатам результати своєї роботи і здійснених перевірок. Та я отримала відповідь, що це інформація з обмеженим доступом, тому депутатам надати її не можуть» – обурилася Алокілі.

 Потрібно було створювати ще вчора

Як приклад ефективного функціонування наглядовий рад можна навести майже всі комунальні підприємства Житомира. Вже під час воєнного стану це питання порушили у Львові, не відкладаючи до перемоги.

У Кропивницькому це питання вперше порушив Олександр Цертій ще в 2018 році. Тоді він пропонував започаткувати таку практику на базі «Теплоенергетика» і «Міськсвітла». Але  його ідеї не були почуті.

Депутат  наголошує , що положення про НР потрібно було прийняти ще вчора, а також розробити порядок їх створення, діяльності, підзвітності і прозорості.

«Треба вже зараз займатись пошуком і підбором людей, провести конкурси.  Адже не можна просто взяти людину за інтересами від різних політичних сил і все. Це буде посміховиськом, а не наглядовою радою!» – переконаний депутат.

«Головне, щоб вони не стали додатковим тягарем під час вирішення негайних проблем – руйнувань інфраструктури, перебоїв з газопостачанням, приміром. Адже у різних людей різні підходи, бачення і стандарти. А нам потрібно, щоб КП постачало свої послуги хоча б в такому режимі, як є, протягом всієї зими», – каже Цертій.

Наглядова рада – дискомфорт чи допомога?

Як приклад діючої НР пані Ольга привела дорадчий орган при регіональному фонді підтримки підприємництва, який вона очолює. При ньому є наглядова рада, куди входять представники ОВА, громадськості, депутати. Вони мають доступ до всієї інформації про роботу фонду – Алокілі готує для них щоквартальні звіти.

«Наглядові ради підвищують ефективність роботи підприємств. І ми (керівники КП) маємо звітувати перед своїми власниками. Так, власниками комунальних підприємств по-суті є громада міста!» – наголошує депутатка.

За її словами, наглядова рада не повинна викликати додатковий дискомфорт в роботі КП. Це дорадчий орган, який має стати помічником керівнику в прийнятті управлінських рішень і навіть розділити з ним відповідальність.

«Уявіть собі: нові виклики, яких ніколи не було, і навіть наддосвідчений керівник комунального підприємства, можливо, не знає, як прийняти рішення. І він має одноосібно взяти на себе всі ризики? Для цього є наглядова рада, де люди різної фаховості бачать проблему під різним кутом і, порадившись, можуть прийняти ефективніше рішення.  Тоді, я вважаю, що й керівник більш захищений.  Наглядова рада розділяє з ним відповідальність», – пояснює Алокілі.

До речі, в ОКВП «Дніпро-Кіровоград» немає наглядової ради. І доки обласна рада виділяє на підприємство величезні дотації, там гроші витрачають на ремонт сходів, а не підвищення якості роботи і послуг. А наглядові ради, впевнена Алокілі, дисциплінують керівників. При цьому ніяким чином не втручаються у повсякденну роботу підприємства.

Ще одним комунальним підприємством, яке нині на слуху через скандал навколо результатів перевірки Держаудитслужби, є «Теплоенергетик». Директор КП Олександр Чельни звинувачує аудиторів у непрофесіоналізмі і готовий до повторного, але незалежного аудиту. Особисто він не проти функціонування наглядових рад при КП.

«Але в наглядові ради можуть прийти різні люди. Сподіваємось, що вони будуть чесні, непідкупні.  – каже Чельник. – Та уявіть собі ситуацію, коли з’являється наглядова рада з владними повноваженнями, але з не фахових людей, без знання проблематики. А таке підприємство, як наше, інколи потребує швидкого реагування і негайного прийняття рішень».

 Хто і як має працювати в НР?

Між Олександром Цертієм та Ольгою Ковальовою Алокілі розв’язалася жвава дискусія щодо того, хто ж має працювати в НР і як вона має функціонувати на підприємстві.

Так Цертій вважає, що це має бути де просто дорадчий, а керівний орган, який складатиметься не з пересічних активістів, а фахівців у певній галузі, яких слід відібрати шляхом конкурсу. Вони отримають повний доступ до конкретного КП  і мають бути зацікавлені в роботі на благо громади. Тому їхня робота має бути високооплачуваною.

«Фінасова мотивація є запорукою їхньої активності. Це має бути щодення активна праця, а не дорадчий орган, який збиратиметься раз на місяць, щоб заслухати звіти керівників. Члени НР мають брати участь навіть у щоденних планерках, нарадах, постійно перебувати на КП і на власні очі бачити, що там відбувається» – переконаний депутат.

Та його колега Ольга Алокілі наполягає, що такий формат НР підходить не для кожного підприємства: для великих промислових гігантів, банків тощо, але не для місцевих дрібних КП.

Вона вважає, що членам НР не потрібно кожного дня приходити на КП, як на роботу. Вони не повинні переймати на себе поточні функції колективу підприємства.  Адже депутати теж не щодня ходять у міську раду, але ж працюють.

«Створити у нас модель, про яку ви кажете – це нереально. – звертається вона до Цертія. – Хоча б тому, що в міському бюджеті немає коштів для оплати праці таких високофахових працівників. Якби була створена наглядова рада на якомусь комунальному підприємстві, я залюбки ввійшла б до її складу безоплатно, бо це мій свідомий вибір – виривати шмат свого часу з життя, щоб зробити це місто кращим. І я більш ніж впевнена, що є громадські активісти, розумні люди, які теж знаходили б раз у місяць дві години, щоб сходити на засідання наглядової ради. Повірте, цього достатньо».

При цьому вона відзначила, що допускає створення НР, члени яких стануть штатними працівниками комунальних підприємств, як це пропонує Цертій, але лише на підприємствах-мільйонниках, які зможуть самі покривати вартість утримання таких НР.

«Наголошую, наглядова рада не має замінити керівника чи перебрати на себе його функції і відповідальність. Керівник має власні посадові інструкції, за виконання яких отримує зарплату. Наглядова рада ж призначена для збільшення прозорості в роботі керівника і всього підприємства» – підсумувала Алокілі.

Цієї ж позиції дотримується і колишній міський голова Кропивницького, а нині начальник ОВА Андрій Райкович.

«Важливо щоб роботу комунальних підприємств оцінювали експерти, а не крикуни. Члени наглядових рад не повинні втручатись в операційну діяльність підприємств, не закидати їх зайвими паперами, щоб не паралізувати роботу. Вони мали б долучатися до формування стратегічних напрямків»,  – прокоментував посадовець.

 До чого домовилися

Зрозуміло, що наглядові ради не принесуть якогось конкретного результату одразу після їх створення. На все потрібен час. Проте відкладати це питання надалі – часу немає. Ольга Алокілі й Олександр Цертій переконані, що створювати НР потрібно було давно. Та оскільки міськрада цього так і не зробила, то депутати домовилися взяти справу у свої руки і об’єднати зусилля, попри деякі розбіжності у поглядах.

«Це залежить від нас з вами, від нашої наполегливості. Послідовності. Я точно знаю вашу позицію, ви знаєте мою. Ви підігрівали це питання давно, присвятили йому багато часу ще в минулій каденції. Тож об’єднаймо зусилля!» – запропонувала пані Ольга.

Вони домовилися ініціювати широке обговорення положення про наглядові ради, а також винести на розгляд сесії питання створення відповідної робочої групи, до якої долучилися б всі зацікавлені депутати.

І в кінці постав, що перший випуск програми можна побачити в ютуб-каналі видання “Пульс”. Текстові версії програми виходять одночасно в тижневику “Нова газета” та в електронних виданнях “Без купюр” і “Пульс”. І бекграунд – Нещодавно в Кропивницькому три обласні незалежні видання “Пульс”, “Нова газета” і “Без купюр” об’єдналися в групу “Медіаколо” для створення нових суспільно важливих журналістських проєктів і максимального охоплення аудиторії. І Ще важливо в кінці – що прийшли до якогось рішення. Наприклад, що Алокілі обіцяла ініціювати широке обговорення положення про наглядові ради і винести це питання на сесію