«Чорні скриньки” міста, або Що не так із комунальними підприємствами Кропивницького

65% опитаних соціологами жителів Кропивницького невдоволені роботою комунальників. Такі дані оприлюднила соціологічна група «Рейтинг». Наведена соціологами цифра, як мінімум, мала б спантеличити міську владу, котра щороку виділяє мільйони гривень на підтримку комунальних підприємств. Та краще, аби спонукала розібратися, що ж із ними не так. У цьому контексті цікавим є дослідження Центру економічної стратегії, проведене цьогоріч у рамках спільного проєкту з Антимонопольним комітетом України. Його економісти, вивчивши показники діяльності комунальних підприємств, з’ясували, що третина з них є не просто неефективними, а збитковими. Рентабельність ще третини – майже дорівнює нулю. При цьому комунальні примудряються бути збитковими навіть отримуючи бюджетну підтримку, тоді як приватні успішно працюють в тих же сферах без неї. Зважаючи на це, експерти вважають, що вся біда КП в неефективному управлінні і корупційній складовій. 

Результати опитування соціологічної групи “Рейтинг” жителів Кропивницького з 18 по 25 серпня

Наявна у відкритих джерелах фінансова звітність комунальних підприємств Кропивницького цілком вписується в загальноукраїнську статистику щодо третини збиткових.

На офіційному сайті Кіровоградської міської ради згадується 19 комунальних підприємств. Це підприємство зі встановлення та ремонту засобів регулювання дорожньо-транспортного руху «СМЕО», «Благоустрій», «Електротранс», «Управління будинками», “Аварійно-диспетчерська служба”, «Міськсвітло», «Ритуальна служба», «Теплоенергетик», «Універсал 2005», підприємство з ремонту та пошиття одягу «Елегант-М», «Кіровоградські ринки», «Школяр», «Ринково-побутові послуги», підприємство з приватизації державного житлового фонду, обміну та бронюванню квартир «Правник» та 5 житлово-експлуатаційних об’єднань.

Скріншот із сайту міської ради Кропивницького

Проте деякі з них на сьогодні або припинили діяльність, або не ведуть її попри протилежну інформацію в Єдиному державному реєстрі (див. фото нижче).

Скріншот із сайту міської ради Кропивницького

КП «Кіровоградські ринки», як свідчать дані аналітичної системи YouControl, перебуває у стані припинення. Хоча депутати попередньої каденції своїм рішенням від 6 березня 2013 року припинили його діяльність. Ліквідаційна комісія повинна була ліквідувати підприємство протягом року. На момент ліквідації «Кіровоградські ринки» мали податкову заборгованість у понад сто тисяч гривень. Будівлю підприємства по вулиці Архангельській, 20/37, за інформацією з офіційного сайту міської ради, продали. Проте податкові борги за підприємством рахуються досі, щоправда лише 14 тисяч.

Частина ж економічно активних в оприлюдненій на сайті міської ради звітності вказують про збитковість. Ми брали до уваги фінзвіти попереднього «докоронакризового» року і, за наявності, – нинішнього. У деяких випадках, за відсутності звітів за вказаний період, брали до уваги ті, які вони оприлюднювали востаннє.

Так, КП «Благоустрій» завершив минулий рік зі збитками в 50 тисяч гривень, «Аварійно-диспетчерська служба» – 164 тисячі гривень. На сторінці КП «Міськсвітло» останній звіт оприлюднено за перше півріччя 2018 року, де вказано збитки в розмірі 541 тисяча гривень. “Універсал-2005» за перше півріччя 2020 року має вже 2 мільйона 279 тисяч гривень збитків.

Остання звітність, оприлюднена КП «Ритуальна служба», – за 1 квартал 2018 року, збитки – 164 тисячі гривень. Цікаво, що директора підприємства Юрія Вісяникова вважають родичем депутата міської ради Андрія Кролевця, рідня якого займається бізнесом у цій самій сфері ритуальних послуг. І судячи з кількості пов’язаних приватних фірм, досить успішно. А в його декларації за минулий рік вказано дохід дружини за основним місцем роботи у такої собі Анжели Дядик. Остання є співзасновницею ТОВ «Ритуал-Кіровоград», а також ритуальних підприємств ТОВ «Фенікс-Ас» і ТОВ «Роксолана ЛТД», співвласниками якого є Олександр Кролевець та Інна Кролевець – дружина депутата міськради Кропивницького Андрія Кролевця.

Андрій Кролевець і Юрій Вісяников – фото з fb

Відсутність публічних фінансових звітів  за тривалий час свідчить, як мінімум, про непрозору діяльність комунального підприємства.  А вище наведені факти змушують згадати визначення таких термінів антикорупційного законодавства  як “конфлікт інтересів” і “приватний інтерес”.

Хоча подібне реально унеможливити в рамках чесної і прозорої, а не кулуарної роботи міської влади з приватними компаніями.

Аналізуємо далі… З 5 житлово-комунальних об’єднань – двоє, згідно з фінзвітністю за 2019 рік, – збиткові. Це ЖЕО №3 – 203 тисячі гривень збитків, ЖЕО №1 – збиток за минулий рік склав 177 тисяч гривень. Тоді як, для порівняння, створене 5 років тому ОССБ «Злагода-Люкс», до якого ввійшли 4 будинки ЖЕО №1, чомусь не тільки не збиткове, а й наразі накопичує на своєму рахунку кошти на проєктно-кошторисну документацію для комплексного утеплення, 20 мільйонів на яке профінансують міжнародні організації. За час свого існування ОСББ не тільки вирішило проблему затоплення підвалів двох будинків, яку ЖЕО не могло вирішити усі попередні роки, а й провело ремонт усіх під’їздів, установило в них та на території камери відеоспостереження, зробило економне освітлення з датчиками руху, замінило всі вхідні двері, електропроводки, труби та ліфти.

Ліфти в будинках ОСББ “Злагода-Люкс”. Чи бачили ви такі в багатоквартирних будинках, що обслуговуються ЖЕО?

Рекордсменом за обсягами збитків серед комунальних підприємств міста є «Теплоенергетик». Попри регулярну підтримку з місцевого бюджету, в фінзвітності за минулий рік підприємство вказало збитки у розмірі 34 мільйона 162 тисячі гривень, на кінець 2018 року сума збитків становила 23 мільйона 381 тисячу гривень. На сьогоднішній день, згідно з даними аналітичної системи YouControl, податкова заборгованість складає 3 мільйони 337 тисяч гривень.  Причиною цього є як об’єктивні, так і суб’єктивні обставини, що заслуговують на окрему статтю.

Разом із тим, економісти спростували поширену думку, що головною причиною збитковості комунальних підприємств є регульовані тарифи на їхні послуги, які несвоєчасно переглядаються нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг та органами місцевої влади. Бо велика кількість збиткових підприємств взагалі не працюють за регульованими тарифами.

Економісти Центру економічної стратегії називають їх “чорними скриньками”, бо відсутність дієвого контролю перешкоджає ефективному моніторингу їхньої діяльності.

«Нестача ж прозорості створює ризики зловживання службовим становищем. Наприклад, шляхом використання коштів не за призначенням чи надання комунального майна в оренду або лізинг на неконкурентних умовах», – як приклад наводить економіст Центру економічної стратегії Онуфрій Лоневський.

Як приклад, у грудні 2018-ого заочно було оголошено про підозру в привласненні та розтраті майна на 122 тисячі гривень шляхом зловживання службовим становищем колишньому директору КП «Ринкoвo-пoбутoві пoслуги Кірoвoградськoї міськoї ради». Заочно, оскільки останній перебував за кордоном. За версією слідства, він неoднoразoвo oтримував грoші з каси підприємства під привoдoм oплати різних пoслуг, а також виплачував сам собі премії та пoвoрoтну фінансoву допомогу. А згідно з результатами перевірки спеціальної комісії міськради, ще й здавав на свій розсуд і без будь-яких документів ангар на комунальному ринку одному з підприємців.

Навряд чи цього не розуміє міська влада тоді, коли існує безліч законних способів створити конкурентне середовище, офіційно визнавши, що в тій чи іншій комунальній сфері більш ефективними будуть приватні компанії. Як мінімум, їх не потрібно буде дотувати з бюджету.

В цілому, законодавчі зміни давали місцевій владі інструменти для покращення прозорості та ефективності комунальних підприємств. Так, у 2016 році вона отримала можливість створювати наглядові ради. У 2017 році змінилися правила надання державної допомоги, аби мінімізувати її негативний вплив на конкуренцію з приватним бізнесом. Проте проблема фінансової ефективності комунальних підприємств, за винятком «Теплоенергетика», міською владою Кропивницького поки що навіть не порушувалася. А містяни тим часом продовжують платити двічі – коли приходять щомісячні платіжки, і коли міська рада дотує комунальні підприємства, знову ж таки за кошти платників податків.