Нещодавня історія продажу банком квартири Тетяни Жеменюк не унікальна, не зважаючи на те, що в Україні діє закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Проте це один із тих випадків, що яскраво ілюструє правовий нігілізм по-кропивницькому.
Як квартиру жінки продали майже за безцінь, кого захищає закон про мораторій, в чому типовість таких випадків, як захищають майнові права громадян суди та правоохоронці – читайте в публікації.
Як і багато інших ще неляканих єзуїтством українських банків та рекордним падінням гривні українців, у 2008-ому Тетяна оформила валютний кредит на квартиру в «Укргазбанку». Адже на той момент банківські установи пропонували кредити в доларах за вигіднішими умовами, ніж у гривні. Та вже восени того ж року, коли гривня девальвувала вдвічі, жінка зіткнулася з новою реальністю – борг перед банком зріс удвічі. Що вже казати про її становище та неспівставність щомісячних зобов’язань із погашення кредиту з доходами, коли в лютому 2015-го долар сягнув рекордної позначки в 30,01 гривні, а сума боргу – збільшилася вшестеро? Щоправда непідйомним для Тетяни він виявився ще до пікового курсу.
Рятувальним колом для неї, як і для інших власників валютних кредитів, тоді став уже згаданий закон про мораторій 2014-го року, що до жовтня нинішнього року забороняє примусове стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки.
Житло Тетяни Жеменюк, яке вона придбала, позичивши у банка 50 тисяч доларів, повністю відповідає передбаченим законом умовам. Проте перед новим роком її двокімнатну квартиру на Ковалівці, з виглядом на магістральну вулицю та можливістю переобладнати під офіс, примусово реалізували через електронні торги… за 11 тисяч доларів. У той час, як ріелтори оцінюють її вартість щонайменше в 30 тисяч доларів.
Представник “Укргазбанку”, який представився як Олександр Кузнецов, повідомив у телефонному коментарі “Без купюр”, що банк діяв на підставі чинного законодавства. Але на підставі яких саме законів, повідомити відмовився, пославшись на “банківську таємницю”.
Власницею квадратних метрів стала одна з нотаріусів обласного центру. Та не зважаючи на те, що їй просто неймовірно пощастило, а, може, й не просто, жінка категорично відмовляється йти на контакт із попередньою власницею Тетяною Жеменюк, яка не встигла вивезти свої речі. Бо нова господиня встигла замінити замки вхідних дверей.
Та найголовніше, що в поліції в її діях не побачили злочину, й не вносили дані за цим фактом, які адвокат Тетяни Вячеслав Усатенко розцінює як крадіжку майна, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Натомість, коли Тетяна після безуспішної спроби домовитися по телефону, прийшла з журналістами до нотаріальної контори нової власниці квартири, та пригрозила викликати поліцію. Коментувати інцидент із поспішною заміною замків відмовилася.
«Не зважаючи на судове рішення про виселення, в ньому чітко сказано – «зупинити до закінчення мораторію». Виселяти людину з власної ініціативи, всупереч рішенню суду, не можна», – пояснює Вячеслав Усатенко.
Й складно повірити у те, що людина з юридичною освітою, яка працює нотаріусом, цього не розуміє.
«Те майно, що було в квартирі, ми вважаємо викраденим. Оскільки Тетяні не надають доступ до нього, ним розпоряджається інша особа. Це означає, що вона його викрала. Ми подали заяву до поліції, але оскільки її не реєструють, звернулися до суду, аби він зобов’язав внести дані до ЄРДР», – розповів адвокат.
Юрист громадської організації «Кредитний майдан» Юрій Москаленко, який вже не перший рік надає юридичний супровід власникам валютних кредитів, називає ситуацію типовою і каже, що, як правило, квартири згодом перепродують ще раз.
А це практично не залишає шансів витребувати її у добросовісного набувача.
Він також констатує, що закон про мораторій, на жаль, сьогодні не завжди захищає власників валютних кредитів від продажу їхнього житла. Хоча є інші нормативні акти, зокрема закон «Про захист прав споживачів», що дозволяють останнім відстоювати свої права.
«Завдяки економічній експертизі, в судах вдавалося довести, що банки вказували неповну або недостовірну інформацію та вводили споживачів в оману», – каже Юрій Москаленко. – «Як наслідок, договори визнавалися недійсними. Проте такі судові процеси – важкі й довготривалі, тому більшість відмовляються від боротьби».
Та все ж адвокат Тетяни Жеменюк Вячеслав Усатенко сподівається оскаржити електронні торги через суд та вважає дії приватного виконавця Тетяни Золотарьової, яка примусово реалізувала квартиру в інтересах «Укргазбанку», незаконними.
«Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачає, що квартира, яка є єдиним житлом, має площу не більше 140 квадратів, придбана за споживчий валютний кредит і є предметом іпотеки – не може бути примусово реалізована. До речі, вона не реалізовувалася Фортечним відділом виконавчої служби. «Укргазбанк» віддав виконавче провадження приватному виконавцю», – каже він.
В Єдиному реєстрі судових рішень ми натрапили на ухвалу судді Кіровського районного суду Кропивницького Наталії Варакіної, яка задовольнила скаргу власника валютного кредиту на дії приватного виконавця Тетяни Золотарьової в дуже подібній справі. Суддя визнала її постанову про арешт квартири протиправною, в тому числі посилаючись на закон про мораторій, і скасувала. Завдяки цьому житло чоловіка не виставили на торги.
Останній, зокрема, зазначав, що приватний виконавець навіть не знаходилась за місцем його проживання, тому не змогла в постанові зробити детальний опис квартири. А її оцінка не проводилась, тому неможливо встановити співрозмірність суми стягнення з вартістю житла.
Суддя в обґрунтуванні винесеної ухвали також зазначає, що з постанови про опис та арешт майна боржника вбачається, що приватний виконавець, не здійснила детальний опис майна, як передбачено ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки не була присутня у квартирі. Крім того, в наданій копії виконавчого провадження відсутні дані про належне повідомлення скаржника про виконавчі дії, вчинені виконавцем, як це передбачено ЗУ «Про виконавче провадження».
Тетяна Жеменюк теж переконує, що Тетяна Золотарьова не була в квартирі, і не розуміє на підставі чого було зроблено оцінку її вартості.
Отримати коментар пані Золотарьової наразі не вдалося, оскільки зазначені у відкритих джерелах телефони не відповідають, а на робочому місці її не застали.
За збігом обставин, у грудні її скаргу на дії приватного виконавця також мала розглядати суддя Кіровського райсуду Наталія Варакіна. Проте Золотарьова заявила про відвід, пославшись на те, що вона прийняла рішення не на її користь у наведеній вище справі й через вірогідність упередженості та необ’єктивності. І хоча суд згодом дійшов висновку про необгрунтованість заяви про відвід судді, бо й Кропивницький апеляційний суд залишив її ухвалу без змін, проте судове провадження на деякий час було призупинено. Що, власне, й дозволило приватному виконавцю реалізувати квартиру Тетяни Жеменюк через електронні торги.
До слова, в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала того ж суду, що не стосується валютних кредитів, проте може послужити додатковим штрихом до «портрету» приватного виконавця. Так, 4 лютого суддя Панфілова також скасувала постанову Тетяни Золотарьової, яка наклала арешт навіть на пенсію та субсидію 70-річної пенсіонерки, залишивши її фактично без засобів до існування. Оскільки це суперечить практиці Європейського суду з прав людини й українському законодавству, яке забороняє стягнення коштів, що перебувають на спеціальних рахунках.
До речі, на сайті Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців зазначається, що в у 2013 році Союз юристів України присвоїв Тетяні Золотарьовій звання «Видатний юрист України». Щоправда воно немає нічого спільного з державною відзнакою – званням «Заслужений юрист України», хоч назва й співзвучна.
Головне ж, поки Тетяна Жеменюк чекатиме на рішення Феміди, щоб у її квартири не з’явився третій власник, а служба безпеки «Укргазбанку» поцікавилася, хто з працівників і чому допустив продаж майна за мізерною ціною. Адже така операція не вигідна не лише Тетяні, яка втративши житло все одно лишилася винна шалену суму, а й самому банку.
Читайте також: Банківський терор: і платити кредит, і виселитися з квартири. ФОТО
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: