«Максим, Денис, Юра, Саша, Маша, Ксюша і Катюша: найстаршому – 15, найменшій – три роки. Максим вже студент. Юра займається в театральному гуртку, двоє дівчаток відвідують вокальний, а всі разом люблять малювати – от в нас у кожній кімнаті виставка», – Наталія Лісоволенко показує кімнату, де мешкають сини й молодша Катруся. Ця кімната дітям слугує спальнею, ігровою, і гардеробною. Ще двоє дівчаток мешкають у передпокої, тому що в кімнаті всім місця не вистачає.
Подружжя Наталії та Юрія Лісоволенків та семеро їхніх дітей мешкають у низькому старенькому будинку в Кропивницькому. Переїхали сюди з двокімнатної квартири – такою великою родиною жити без власного подвір’я вже не могли. Багатодітний батько працює охоронником в магазині. Наталія підпрацьовує в сфері реклами. Аби прогодуватися, одягнути дітей та заплатити комунальні платежі, щонайменше потрібно 14 тисяч гривень на місяць.
«То форму якусь спортивну купити, то взутися, два-три місяці – ніжка виростає, особливо у хлопців. І у всіх різна форма. У нашого Юри, взагалі, в 11 років 41-й розмір, а в Сашка нога маленька. Щоб вгадати, аби носили одне після одного, не вгадаєш – ноги у всіх різні. Так само зі статурою. Якщо Юра в 11 вже одягає Максима речі, то Саша ще може одягати дівчат речі. Дев’ять років, а він ще на п’ять виглядає», – розповідає Наталія.
Вже п’ять років як до фінансових проблем Лісоволенків додалася ще й хвороба 14-річного Дениса. Коли хлопчику було десять, у нього стався гормональний збій. Це спровокувало появу кисти на стегновій кістці. Через кисту стегно лопнуло. Півроку школяреві не могли встановити діагноз. Втратили багато часу. Дитина фактично була прикута до ліжка, не відвідувала школу. У вересні хлопчикові зробили операцію відразу на обох ногах. Оперативне втручання дає шанс на те, що він ходитиме самостійно. Обійшлася чергова операція близько 60 тисяч гривень. Наразі для того, аби реабілітація пройшла успішно, необхідно приймати дороговартісні препарати та добре харчуватися. У січні харківські лікарі чекають дитину на обстеження.
«У Дениса стався рецидив. Повний діагноз: патологічне вогнище шийки лівого стегна, киста шийки лівого стегна, фіброзна дисплазія. У вересні це вже була четверта операція. Знову наросла киста і ми її видаляли. Треба було ставити імпланти, ми їх поставили. Через хворобу ліва нога стала коротша і в цей раз в праву ногу довелося ставити чотири пластини – закрили зону росту на рік, щоб ліва нога трохи «підтягнулася». Бо за рахунок того, що одна нога коротша, йде в нього викривлення хребта», – пояснює кропивничанка.
Але, як кажуть, біда сама не ходить. Пів року тому 11-річний Юра почав скаржитися на біль у коліні, – розповідає мати. Лише зараз лікарі зрозуміли, в чому річ.
«Він в нас «актор», тож ми думали, що грає, симулює. А потім помітили, що прокинувшись зранку, Юра відразу не встає. Сяде, аж потім починає ходити, він, виявляється, на ноги не міг стати. Почали його обстежувати, лікарі довго жодної проблеми не бачили. Дійшло до того, що нас в кардіологію вирішили госпіталізувати, подумали, що це вада серця. Але, як виявилося, в нього під коліном киста. Нині це підтвердили два лікаря. І нас зараз направляють в дитячу обласну на подальше обстеження і призначення лікування. Поки не можу сказати, чи буде операція, але, скоріше за все, буде», – бідкається Наталія.
І поки Денис проходить реабілітацію, а Юра обстежується, серйозну хворобу хребта виявили у багатодітного тата.
«Боліла-боліла спина, – розповідає Юрій-старший, – пішов до невропатолога. Направили в нейрохірургію. Виявилося, що дві грижі. Видалили перший раз. Потім також стався рецидив і повторно зробили операцію. Тобто за місяць оперували двічі. Два з половиною місяці пролежав у лікарні, а тепер, як виходить, хребет не укріпили, і він починає «з’їжджати», бо дисків не вистачає. Вже на сім міліметрів з’їхав в сторону. Тепер треба шурупи ставити й прикріпити його, щоб вирівняти. Потрібно близько ста тисяч, а де їх взяти, я навіть не уявляю. Нам рекомендували їхати в Харків в спеціалізований заклад, – продовжує дружина. – Але таких грошей в нас немає. Будемо лікуватися у наших лікарів. Як нам сказали, якщо операцію не зробити, відніме ноги й чоловік просто поступово перестане ходити. Ще пару міліметрів і все, а йому лише 37 років».
Подружжя звертається до усіх небайдужих із проханням допомогти їм вирватися зі скрутного становища.
«Робимо все, що можемо, але самі не справляємося», – говорить Наталіяі додає – поки діти готуються до зимових свят, батьки з острахом чекають мінусових температур. Адже навіть із пільгою у 50%, оплата за комуналку з’їсть більше третини бюджету. Тож заощадити на лікування ніяк не вийде.
Охочі допомогти, можуть перерахувати кошти на картки:
5168745103456924 (ПриватБанк, Лісоволенко Максим Юрійович).
4790820014258815 (Ощадбанк, Лісоволенко Наталія Миколаївна).
Зв’язатися з Наталією Лісоволенко можна, написавши їй в особисті повідомлення у Facebook https://www.facebook.com/profile.php?id=100052842963945
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Поширь її на своїй сторінці: