12 листопада – Всесвітній день боротьби з пневмонією: що треба знати про цю хворобу?

12 листопада світ відзначає Всесвітній день боротьби з пневмонією, привертаючи увагу до цього небезпечного захворювання. В МОЗ розповіли, що потрібно знати про цю хворобу, її симптоми, лікування та групи ризику населення.

До появи антибіотиків запалення легень становило серйозну загрозу життю пацієнтів. Наразі ситуація кардинально інша, проте для подолання хвороби важливі вчасно поставлений діагноз і правильно призначене лікування. Адже чим раніше хворий починає боротьбу з недугою, тим вищі його шанси на швидке одужання.

Про пневмонію

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені.

Легені складаються з дрібних мішечків (альвеол), які при диханні у здорової людини наповнюються повітрям. При пневмонії альвеоли заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню.

Викликати пневмонію можуть віруси, бактерії, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Також можливий розвиток запалення через уживання окремих медичних препаратів, унаслідок аутоімунних захворювань тощо.

Бактеріальну пневмонію найчастіше викликають пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B (Hib).

При цьому попередити захворювання гемофільною пневмонією можна: дієвим профілактичним захистом є вакцинація, передбачена Календарем профілактичних щеплень. Вакцинація безкоштовно проводиться дітям за схемою 2-4-12 місяців моно- та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент. Дорослі також можуть вакцинуватись проти Hib-інфекції за власні кошти.

Найпоширенішою причиною вірусної пневмонії є респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Групи та фактори ризику

Теоретично захворіти на пневмонію може кожен, проте є чинники ризику, які зумовлюють важче протікання та наявність ускладнень при захворюванні. Це:
● вік (частіше хворіють маленькі діти й літні люди);
● цукровий діабет та інші хронічні захворювання (особливо, нижніх дихальних шляхів);
● ВІЛ-інфекція;
● онкологічні захворювання;
● робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.

Сприйнятливість до пневмонії також збільшується під впливом таких факторів як забруднення повітря всередині приміщень, викликане використанням біопалива для опалення (деревина або гній); проживання у перенаселених помешканнях; куріння; постійна втома та недосипання, хронічні стреси.

Симптоми пневмонії

Симптоми у вірусної та бактеріальної форм – схожі. Часто це:
– кашель,
– утруднене дихання,
– висока температура тіла (39° С),
– прискорене дихання,
– втягнення грудної клітки (при вдиханні повітря западає нижня частина грудини, натомість у здорової людини грудна клітка розширюється при вдиханні),
– свистячі хрипи під час дихання.
Проте не завжди можуть бути наявні усі зазначені симптоми, а у хворого на вірусну пневмонію, навпаки, може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.
Діагностувати пневмонію допомагають рентгенографія грудної клітки, комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння у сукупності з клінічними ознаками.

Лікування пневмонії

Лікувати пневмонію самостійно — небезпечно.

Якщо ви відчули високу температуру, сухий кашель, ускладнене дихання — терміново зверніться до свого сімейного лікаря. Лише фахівець може поставити діагноз і призначити необхідне лікування. Симптоми різних захворювань органів дихання є подібними, а несвоєчасне звернення до лікарів може стати фатальним для пацієнта.

Бактеріальну пневмонію лікують за допомогою антибіотиків. Дуже важливим є їх правильне призначення для уникнення антибіотикорезистентності та інших можливих ускладнень. Адже при захворюванні, викликаному резистентними штамами мікроорганізмів, пацієнт має важчий і триваліший перебіг хвороби. Важливо пам’ятати, що самолікування із використанням антибіотиків може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу терапію.

Зазвичай правильно підібрані антибіотики, відпочинок, нестероїдні протизапальні препарати та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте пацієнти із супутніми захворюваннями, літні люди або пацієнти з хронічними захворюваннями органів дихання можуть потребувати інтенсивнішого лікування.

Вірусна пневмонія на початковому етапі може розвиватися як звичайна ГРВІ, тобто характеризуватиметься підвищенням температури, слабкістю, болем у м’язах. Її небезпека в тому, що запальний процес може розвиватися дуже швидко, викликати гіпоксемію (зниження вмісту кисню у крові), задишку. Антибіотики не діють на віруси, відповідно, вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Профілактично вони також не призначаються з тієї самої причини, більше того, можуть зашкодити хворому пацієнту.

Лікування вірусної пневмонії спрямоване на симптоматичне лікування основних симптомів та ускладнень, хворим можуть бути рекомендовані дотримання режиму харчування та відпочинку, нестероїдні протизапальні препарати, а за необхідності — підтримувальна терапія киснем.

Пневмонія при COVID-19 також є різновидом вірусної. Тому при легкому ступені хвороби пацієнт лікується амбулаторно, має повноцінно харчуватися, вживати достатню кількість рідини та отримувати симптоматичне лікування із застосуванням жарознижувальних засобів, без антибіотиків. При середньому ступені тяжкості антибактеріальні засоби теж протипоказані.

Вони можуть призначатися лише за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї. Антибактеріальні препарати призначаються лише лікарем, коли на тлі запалення може приєднуватися бактеріальна інфекція. Решта призначень — гормональні, кроворозріджувальні препарати та ін. — застосовуються при важкому перебігу хвороби і також призначаються виключно спеціалістом.