Засуджений до “довічного” за вбивство хоче пом’якшення вироку, бо повернув борг дружині своєї жертви

Засуджений до довічного ув’язнення за вбивство знайомого з корисливих мотивів Віталій Грицаєнко вважає вирок занадто суворим. В апеляційній скарзі він пише, що Фортечний районний суд Кропивницького не врахував його “дійового каяття”. А точніше те, що після вбивства 38-річного Євгенія Коровкіна, повернув позичені в нього 30 тисяч гривень цивільній дружині. Він також зазначає, що нібито співпрацював зі слідством, що також, на його думку, не врахували при винесенні міри покарання. Адвокатка матері загиблого Ганна Вишня з цим категорично не згодна. Однак озвучити свої заперечення 13 квітня їй не вдалося. Попри півтори години очікування, призначений на цей день розгляд апеляційної скарги не відбувся.

Фото “Без купюр”

Порожня лава підсудних та очікування

Голова колегії суддів Кропивницького Апеляційного суду Дем’ян Іванов повідомив, що засудженого не доставили до суду, а його двоє колег зайняті розглядом інших справ, тож засідання доведеться перенести.

За його словами, для цієї категорії засуджених передбачена спеціальна процедура конвоювання, яку забезпечити не вдалося. Іванов не вдавався до пояснень причин, чому так сталося, попри те, що часу для організації спецконвою було вдосталь. Адже про засідання з засудженим до довічного ув’язнення було відомо ще в лютому.

А ось, адвокатка потерпілої поскаржилася, що в неї натомість часу підготувати заперечення на апеляційну скаргу практично не було. Бо, як розповіла “Без купюр” Ганна Вишня, ухвалу про відкриття апеляційного провадження їй взагалі не надіслали. Пакет документів отримала лише мати загиблого, яка під час ожеледиці та аварійних відключень світла була змушена терміново пересилати папери до Кропивницького, щоб вона встигла надати заперечення у встановлені терміни. Представниця потерпілої вважає цей інцидент порушенням прав своєї клієнтки, який поставив учасників процесу в нерівні умови.

Повернення боргу, через який вбив людину, як підстава для пом’якшення вироку

Ганна Вишня надала нам копію апеляційної скарги Віталія Грицаєнка. Головний аргумент, який він вказує для пом’якшення вироку, це визнання провини та повернення 30 000 гривень боргу, через які власне і вбив Євгенія. Захист стверджує, що це свідчить про “дійове каяття”, яке суд першої інстанції нібито не врахував. Проте адвокатка потерпілої іншої думки.

За її словами, кошти передані не матері загиблого (яка є єдиною офіційною потерпілою), а цивільній дружині нібито в рахунок старого боргу. Тоді як жінка не зверталася до поліції, прокуратури та суду про визнання її потерпілою. Крім того, за довгі роки, поки справу слухали в першій інстанції, захисники Грицаєнка не вважали за потрібне її допитати.

“Це свідчить лише про наявність корисливого мотиву в засудженого під час злочину, а не про відшкодування збитків чи щире каяття. Вся подальша його поведінка – це намагання ухилитися від відповідальності”, – зазначає Ганна Вишня.

Адвокатка наголошує, що за понад 6 років Грицаєнко жодного разу не  перепросив у матері вбитого і не намагався компенсувати моральну шкоду.

Військова служба як спосіб затягування судового процесу?

Ще один аргумент захисту – служба засудженого в ЗСУ. Проте потерпіла  сторона вважає це лише черговим маневром. Хоча, за її словами, Грицаєнко був мобілізований, він перебував на території Кропивницького району, але належним чином не повідомляв суд про своє місцеперебування. Це призвело до його розшуку та зміни запобіжного заходу. Після тривалого перебування на волі його знову взяли під варту. Адвокатка переконана: служба використовувалася виключно для затягування строків розгляду справи, який тривав у першій інстанції до кінця 2025 року.

Наразі потерпіла сторона налаштована відстояти вирок Віталію Грицаєнку першої інстанції – довічне позбавлення волі. Розгляд справи продовжиться на наступному засіданні, коли, як сподіваються потерпіла та її адвокатка, засудженого таки зможуть доставити до зали суду.

Передісторія

У серпні 2019-го Помічну сколихнула новина про жорстоке вбивство у власному будинку Євгенія Коровкіна. Не зважаючи на те, що вбивця намагався приховати злочин і підпалив будинок із тілом, судмедексперт виявив 11 проникаючих та непроникаючих поранень. Більшість із них нанесенні підступно – ззаду в шию та спину. А з дому пропали цінні речі – мобільний телефон, ноутбук, відеореєстратор з машини й планшет. Та вогонь не знищив коробки від них. Відсутність самої ж техніки й вказала на вбивство з корисливих мотивів.

Правоохоронцям вдалося відстежити місцезнаходження телефону і вийти на Віталія Грицаєнка 1983 року народження, який позичав у Євгенія гроші. За словами матері  вбитого, щоб не повертати борг – він забрав у нього життя.

«На першому слідчому експерименті він чітко сказав, що приїхав убивати мого сина, бо був винен йому гроші. Після того як убив, посадив на ліжко і підпалив будинок у кількох місцях. Він хотів, щоб все згоріло. Але сусідські діти проходили мимо і побачили вогонь, підняли людей. Пожежу загасили, але син дуже обгорів. Його хоронили закритим. Та експерти встановили 11 поранень. Там усі шпалери, всі двері були в крові», – розповіла Ганна Микитівна.

Та через рік, у 2020-му, після цієї страшної трагедії  жінку, яка жадає правосуддя, спіткав черговий удар – обвинувачений у вбивстві її сина опинився на свободі, під так званим домашнім арештом.

«Ні я, ні прокурор про це нічого не знали. Судді поспіхом зачитали ухвалу, оголосили, що йдуть у відпустку і вийшли. Копію ухвали мені в суді не надали, пославшись на те, що її немає, бо судді у відпустці. В судовому реєстрі її теж не було. Хоча в СІЗО без ухвали обвинуваченого не могли випустити з-під варти», – розповіла Ганна Вишня. 

Вона заявила, що колегія суддів під головуванням судді Ірини Бойко навмисно, завчасно продумавши, змінила запобіжний захід обвинуваченому Грицаєнку саме на стадії підготовчого судового засідання, що не дає можливості оскаржити таке рішення.

І тільки у 2025 році, коли Грицаєнко перестав з’являтися на засідання, Фортечний районний суд повернув його під варту. Наприкінці минулого виніс вирок. Але говорити про крапку в цій справі й перемогу правосуддя поки що зарано.