У Кропивницькому попрощалися з п’ятьма захисниками України

У Кропивницькому 2 вересня провели в останню путь п’ятьох захисників України, які загинули, захищаючи державу від російської агресії. Містяни попрощалися із солдатами Юрієм Кущем, Артемом Яворським, Сергієм Шевченком, Ігорем Сидоренком та старшим матросом Ігорем Томашевським. Повідомляє “Без купюр” із посиланням на пресслужбу міської ради Кропивницького.

Ігор Томашевський

Ігор Томашевський народився 18 листопада 1971 року в селі Кошаро-Олександрівка Кіровоградської області. З юних років працював, свій трудовий шлях розпочав у 16 років у тракторній бригаді. Після строкової військової служби повернувся до роботи трактористом.

У 2006 році разом із родиною переїхав до Кропивницького. Тривалий час працював на підприємстві «Олеум», де пройшов шлях від фасувальника до комірника.

Після початку повномасштабної війни Ігор Томашевський став до лав ЗСУ. Служив у складі 124-ї окремої бригади територіальної оборони, брав участь у боях на Херсонському напрямку. Після поранення та відновлення повернувся на військову службу.

У 2024 році після реформування бригади продовжив службу у 34-й бригаді морської піхоти на посаді водія-електрика взводу морської піхоти. Був нагороджений відзнакою «За честь, мужність і відвагу» та медаллю «За потерпілу кров — в боях за волю України».

Ігор Томашевський помер у шпиталі 21 серпня 2026 року. Йому було 54 роки.

Юрій Кущ

Юрій Кущ народився 2 грудня 1972 року в Кропивницькому. Навчався у школі №17, фахову освіту здобув у машинобудівному технікумі.

Він цікавився автомобілями й технікою, любив музику та грав на гітарі. Працював на автозаправній станції та водієм таксі.

У січні 2026 року Юрій Кущ долучився до ЗСУ. Служив водієм-електриком екіпажу безпілотного літального апарату взводу розвідки та корегування.

Під час виконання бойового завдання отримав поранення, але, ризикуючи власним життям, урятував побратимів.

Від отриманих поранень Юрій Кущ помер 19 серпня 2026 року. Йому було 53 роки.

Сергій Шевченко

Сергій Шевченко народився 29 вересня 1976 року у Кропивницькому. Після навчання в школі №4 та училищі №8 працював у різних сферах, останнім часом — на підприємстві «Східні Ласощі». Любив природу та подорожі.

У грудні 2022 року Сергій Шевченко вступив до лав ЗСУ. Служив майстром-номером обслуги реактивного артилерійського взводу.

25 серпня 2026 року Сергій Шевченко загинув унаслідок дорожньо-транспортної пригоди в населеному пункті Бекарівка Запорізького району.

Рідні та друзі згадують його як чесну, добру, порядну й працьовиту людину, люблячого батька, чоловіка та дідуся.

Артем Яворський

Артем Яворський народився 14 грудня 1980 року в Кропивницькому. Навчався у школі №4, займався гімнастикою та карате, здобув освіту за спеціальністю «Бухгалтерський облік», а згодом закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет.

Працював приватним підприємцем, зарекомендував себе як відповідальна та надійна людина.

У червні 2025 року Артем Яворський став до лав ЗСУ та служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення.

20 вересня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Балаган Покровського району Донецької області. Тривалий час Артем вважався зниклим безвісти, а його загибель підтвердили результатами ДНК-експертизи.

Йому назавжди залишилося 45 років.

Ігор Сидоренко

Ігор Сидоренко народився 1 серпня 1980 року у Кропивницькому. До початку повномасштабної війни працював далекобійником, любив автомобілі, далекі поїздки, риболовлю та полювання.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Ігор Сидоренко загинув 21 серпня 2026 року, виконуючи бойове завдання в районі Павлівки Лозівського району Харківської області.

Для родини він був люблячим чоловіком, батьком, сином і братом.

Місцем останнього спочинку Юрія Куща, Артема Яворського, Сергія Шевченка та Ігоря Томашевського стала Алея почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Ігоря Сидоренка поховали на цвинтарі селища Нового.

Пам’ять про загиблих захисників України назавжди залишиться у серцях їхніх рідних, друзів, побратимів та земляків.

Вічна пам’ять і шана Героям України.