У Кропивницькому попрощалися з двома захисниками Іваном Назаренком та Вадимом Балейком. ФОТО

Сьогодні, 24 березня, Кропивницький знову схилив голови у скорботі. В середмісті та на Алеї Слави Далекосхідного кладовища містяни прощалися з двома захисниками України – сержантом Іваном Назаренком та молодшим сержантом Вадимом Балейком. Їм назавжди 29 і 34…

Фото Кропивницької міської ради

Про це повідомили у Кропивницькій міській раді.

Іван Назаренко

Іван Назаренко народився 18 червня 1995 року в Кропивницькому. У 2010 році він закінчив школу та вступив до Кропивницького професійного ліцею, де здобув професію зварювальника. Згодом навчався у Національній академії внутрішніх справ України в Києві. У 2013–2014 роках Іван Назаренко проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України в Донецьку.

У часи випробувань для країни він не залишився осторонь — після демобілізації продовжив службу за контрактом, неодноразово брав участь в антитерористичній операції на сході України. Із весни 2024 року Іван Назаренко знову став до лав Збройних Сил України.

Свій останній бій воїн прийняв 4 листопада 2024 року в районі населеного пункту Вовченка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Після того вважався безвісти зниклим. Рідні не втрачали надії, шукали, вірили… Та згодом найгірше підтвердила ДНК-експертиза. Йому було лише 29 років.

Вадим Балейко

Вадим Балейко народився 6 липня 1991 року в селі Парпурівці Вінницької області. Його дитинство було непростим – рано втративши батьків, він зростав серед рідних, які стали для нього опорою та джерелом тепла. У 2006 році вступив до Вінницького професійного коледжу цифрових технологій та підприємництва, де здобував фах бухгалтера. Закінчив навчання з відзнакою. Після цього пройшов строкову військову службу.

У 2023 році Вадим Балейко  став на захист України. Під час виконання бойового завдання в районі Часового Яру на Донеччині отримав поранення, однак після лікування повернувся в стрій. Воював на найгарячіших напрямках — Донецькому та Харківському. За свою відданість був відзначений нагородами, мав статус ветерана війни та учасника бойових дій.

15 березня 2026 року життя воїна обірвалося під час лікування. Йому назавжди залишиться 34 роки…

Під час церемонії прощання кропивничани схилили голови у хвилині мовчання. У тиші лунав метроном — як відлік пам’яті, що не має кінця. Прозвучала молитва за упокій душ загиблих воїнів. На завершення рідним Героїв передали Державні Прапори України – символи честі, гідності й незламності їхніх синів.

Вічна і світла пам’ять Героям!

Фото Кропивницької міської ради