Сьогодні, 22 січня, Кропивницький знову прощався із Героями – солдатом Антоном Мельником, молодшим сержантом Михайлом Зав’яловим, сержантом Антоном Карпенком, солдатом Віталієм Деревянком.
Фото пресслужби Кропивницької міської ради
Як повідомили в пресслужбі Кропивницької міської ради, Антон Мельник народився 13 серпня 1987 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі № 8. З дитинства захоплювався спортом, займався східними єдиноборствами та футболом.
Після закінчення школи здобув кваліфікацію техніка теплового господарства. Тривалий час працював оператором на Придніпровському олійноекстракційному заводі.
У травні 2022 року Антон Мельник став на захист Батьківщини. Проходив службу у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. З 2025 року служив у 1-му окремому штурмовому полку Збройних сил України, відомому також як підрозділ «Вовки Да Вінчі» на посаді водія кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го штурмового батальйону. За час служби брав участь у бойових діях на Донецькому, Миколаївському та Запорізькому напрямках. Мав статус ветерана війни – учасника бойових, неодноразово відзначався командуванням за сумлінне виконання службових обов’язків, мужність і відданість присязі.
Солдат Антон Мельник з позивним «ТОХА» загинув 13 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тернувате Запорізької області.
Михайло Зав’ялов народився 25 травня 1987 року. Його родина жила в селі Плисове Лозівського району Харківської області, де він закінчив школу.
Працював Михайло електрозварювальником, обіймав посаду монтажника металевих та залізобетонних конструкцій у компанії «Оскар Метал», працював на будівництві великих зернових сховищ, був знаним як сумлінний, працьовитий і відповідальний фахівець.
З початком повномасштабної війни як внутрішньо переміщена особа переїхав до села Гарманівка Компаніївської територіальної громади.
У травні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу на Донецькому напрямку. За час бойових дій Михайло Зав’ялов отримав три поранення та контузію, пройшов тривале лікування, однак після відновлення знову повернувся на службу.
Був водієм-електриком механізованого батальйону, мав статус ветерана війни – учасника бойових дій, нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення», неодноразово відзначався командуванням частини за сумлінну службу, витримку та мужність.
Молодший сержант Михайло Зав’ялов загинув 14 січня 2026 року в районі населеного пункту Новоандріївка Краматорського району Донецької області.
Антон Карпенко народився 12 грудня 1986 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі № 32. Після її закінчення пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України.
Свою трудову діяльність розпочав токарем у ТОВ СТФ «Астра». Згодом пов’язав життя зі службою в органах внутрішніх справ у системі виконання покарань.
З 2014 року Антон Карпенко брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Мав статус учасника бойових дій, за відданість службі відзначений нагородою Начальника Генерального штабу Збройних Сил України «Учасник АТО».
Від початку повномасштабного вторгнення Антон знову добровільно став до лав Збройних Сил України. Проходив службу командиром відділення, взводу протитанкових ракетних комплексів, загону спеціальних операцій 4-го окремого полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер».
За мужність і самовідданість нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України – нагрудним знаком «Золотий хрест», відзнакою Кіровоградської обласної ради «За мужність і відвагу».
Серце сержанта Антона Карпенка зупинилося 15 січня 2026 року.
Віталій Деревянко народився 1 серпня 1976 року. Після строкової військової служби у 1996 році Віталій переїхав в Україну, до Кропивницького.
Усе своє трудове життя він присвятив роботі водієм. Працював на сільськогосподарських машинах і вантажних автомобілях, добре розбирався в механіці та вмів ремонтувати транспорт практично з нуля. Працював Віталій на різних підприємствах, тривалий час – у Дендропарку. На початку повномасштабної війни – за кордоном. Однак повернувся додому і став на захист Батьківщини.
У листопаді 2024 року Віталій Деревянко уклав контракт на військову службу. Проходив службу водієм відділення взводу охорони. Виконував бойові завдання, захищаючи українську землю від ворога в зоні бойових дій в Харківській області.
Загинув 12 січня 2026 року поблизу населеного пункту Стариця Харківської області, закривши собою молодшого побратима під час прямої атаки ворожого дрону.
Фото пресслужби Кропивницької міської ради
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: