У Кропивницькому попрощалися з чотирма загиблими Героями. ФОТО

Сьогодні, 9 вересня, Кропивницький попрощався з чотирма захисниками України – Максимом Заболотнім, Євгеном Гайдученком, Русланом Кривоносом та Павлом Кондрашиним. Траурний кортеж із тілами Героїв кропивничани проводжали прихиливши коліна  під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Фото пресслужби міської ради

Як розповіли в пресслужбі міської ради, Максим Заболотній народився 16 січня 1983 року у Кропивницькому. Навчався в Гімназії «Інтелект», мав хист до малювання. Після школи Максим вступив до Центральноукраїнського вищого професійного училища імені Миколи Федоровського, за спеціальністю «слюсар – електрозварювальник». А далі – строкова військова служба в Одесі.

Після служби працював на різних підприємствах Кропивницького, з 2011 по 2023 рік – у Києві на заводі залізобетонних виробів електрозварювальником.

У 2025 році Максим став до лав Збройних сил України. Після навчання його зарахували на посаду розвідника-оператора.  Серце воїна зупинилося 26 серпня біля  населеного пункту Андріївка-Клевцове Волноваського району Донецької області. Йому назавжди залишиться 42 роки…

Євген Гайдученко народився 29 березня 1978 року в Кропивницькому. Навчався в Ліцеї «Науковий». Навчання продовжив у Центральноукраїнському вищому професійному училищі імені Миколи Федоровського, за спеціальністю «слюсар-електрозварювальник». Ще з юних років Євген вирізнявся активністю та любов’ю до спорту. Особливо він захоплювався футболом, де проявляв не лише фізичну витривалість, а й уміння працювати в команді.

Строкову службу проходив в Аеромобільних військах в місті Болград. Після завершення строкової служби Євген Гайдученко повернувся до рідного міста та влаштувався на Інгульську шахту.

У січні 2025 року Євген Гайдученко долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання і став до виконання бойових завдань на посаді командира десантно-штурмового відділення. Його життєвий досвід, сила характеру та спокійна врівноваженість допомагали як йому самому, так і його побратимам долати труднощі війни.

Відважний воїн загинув смертю хоробрих 10 квітня 2025 року, зупиняючи російських агресорів в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області. Йому було 47 років…

Руслан Кривонос народився 7 грудня 1981 року у Кропивницькому. Навчався у Ліцеї «Центральний». Згодом вступив до державного університету імені Володимира Винниченка на факультет правознавства.

У 2000 році був призваний до Національної гвардії України, служив у військовій частині у Павлограді. Після служби працював на різних посадах — начальником служби охорони, інкасатором, і всюди демонстрував професіоналізм, відповідальність та порядність.

Із початку Антитерористичної операції на Сході України в 2014 році, Руслан Кривонос не вагаючись став на захист своєї Батьківщини. Протягом року брав участь в бойових діях на Донеччині. Як начальник відділення дільничних інспекторів прикордонної служби проявив мужність і рішучість, отримав відзнаку Президента України та численні почесні відзнаки від «Оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь», мав статус Ветерана війни, учасника бойових дій. Саме там він здобув свій перший бойовий досвід і остаточно закарбував у серці відданість своїй країні.

Після повномасштабного вторгнення 18 березня 2022 року повернувся у стрій до побратимів. Служив головним сержантом у військовій розвідці, командував розвідувальним взводом. Він сумлінно виконував усі бойові завдання, проявляючи мужність, відвагу та безмежну відданість. Під час виконання одного з бойових завдань стан його здоров’я різко погіршився, і він був госпіталізований, де трагічно й обірвалося його життя. Йому було 43 роки…

Павло Кондрашин – народився 5 жовтня 1987 року у Кропивницькому. Закінчив Класичну гімназію. На весні 2006 року Павло був призваний на строкову військову службу до військової частини у Харкові, де провів рік, після чого звільнився у запас. Довгий час працював у цивільній сфері рідного міста, проте з часом вирішив пов’язати своє життя зі Збройними Силами України.

Свій бойовий шлях Павло Кондрашин розпочав на посаді водія-електрика. Одразу після призову, відважно став на захист Батьківщини, активно беручи участь в Антитерористичній операції на сході України. На початку Повномасштабного вторгнення Павло Кондрашин став на захист територіальної цілісності України. У складі бойової групи він забезпечував оборону Харківського напрямку. Завдяки професіоналізму молодшого сержанта, група спеціального призначення, в якій він був водієм, змогла зупинити передові сили ворога, що наступали на передмістя Чугуєва. Восени 2022 року Павло брав активну участь в обороні Мар’янки Донецької області.

Влітку 2023 року воїн брав участь в операції прориву лінії оборони противника на Запорізькому напрямку, в районі населених пунктів Вербове та Роботіне. Павло Кондрашин проявив себе справжнім героєм — сміливим та рішучим водієм-професіоналом, який у найекстремальніших умовах бойових дій залишався на висоті, оберігаючи життя побратимів і виконуючи завдання з бездоганною відданістю.

Навесні та влітку 2024 року він брав участь у численних операціях на Донеччині — у Селидовому, Красногорівці, Нетайловому, Яблунівці та Олександро-Калиновому. Завдяки його високій майстерності та мобільності групи, яку він забезпечував, ворог зазнавав втрат, а бойові завдання виконувалися максимально ефективно. Павло був тим, на кого завжди можна було покластися у найнебезпечніші моменти, і його відвага назавжди залишиться у серцях тих, хто знав і цінував його.

Серце воїна зупинилося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Удачне Донецької області. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю і кожного з нас, залишаючи по собі незгасний приклад відваги, відданості та справжнього героїзму.

Йому було 37 років.