22 лютого трагічно загинув громадський активіст і волонтер із Кропивницького, батько 3-ох дітей Роман Бойко. Його тіло знайшли в ставку поблизу Диківки Знам’янського району, на якому від займався риборозведенням. Восени Роману виповнилося лише 36 років, він був добре відомий у патріотичному середовищі міста й області завдяки своїй активній життєвій та проукраїнській позиції.
Віта Атаманчук, колишня заступниця голови ОДА, громадська діячка, наставниця Романа:
“Всі, хто знав Романа осиротів, відчув втрату грунту під ногами, небажання вірити в те, що це може бути реальністю. Життєлюб, неймовірний добряк, мудрець, гуморист, оптиміст, сміливець, герой і беззаперечно по-особливому світлий. Напевне, кожен з нас вважав і відчував його своїм. Своє коротке життя, яке було відміряно часом вічності дарував всім нам і Україні без залишку. Я пригадую ті дитячі безпосередньо наївні очі і щиру посмішку в дверях класу зі словами “А можна й нам до вас?” на черговому занятті скаутів в рідній Новгородці. З появою у нашому гурті цього хлопчака перевернувся світ. Конференції по голодомору, вшанування національних героїв, експедиції, під час яких брали інтерв’ю у свідків голоду, краєзнавчі походи до скіфських курганів, у вимерлі села, екологічні акції, організація вертепів та традиційних українських свят, обмін та прийом дитячих делегацій, організація і проведення вишкільних таборів для дітей та молоді. І все це наприкінці 90-х років. А потім такий бурхливий життєвий шлях у вирі подій. Він став наставником і виховником для багатьох дітей та молоді, очоловши скаутську організацію “СІЧ”. Всі проукраїнські акції, зустрічі, конференції, мітинги, революції підримувалися Романом і його чудовою родиною. Вся енергія і життя було посвячене розбудові і захисту інтересів країни… і напівшляху тонка нитка життя обірвалася…Висловлюю співчуття і вдячність мамі і батьку за вашого сина і сина України, дружині Олені за витримку і підтримку Романа в його ідейних справах, малюкам, яких так сильно любив… і любитиме вічно Роман, сестрі і духовній посестрі Інесі…”
Наталя Кривошей, шеф-редакторка інтернет-видання “Без купюр”:
“Ще студентом істфаку Роман багато часу і зусиль приділяв патріотичному вихованню молоді, гуртував навколо себе школярів, в тому числі і в рідній його Новгородці, організовував походи, долучав до патріотичних заходів. Згодом очолив обласну організацію дитячо-юнацького товариства “СІЧ”, організовував для молоді патріотичні табори в Чорному лісі, дитячі літні табори в будиночках на деревах, сплави на байдарках, походи. Він був в авангарді під час подій Революції гідності, перейменування Кіровограда на Кропивницький, у волонтерстві і під час багатьох важливих подій. Не вмів і не дозволяв собі відсиджуватися в кущах ні в громадському житті ні поза ним. Заступитися за водія автобуса, якого на очах у десятків байдужих б’є покидьок із кримінальним минулим, це також про нього. Нагодувати друзів смачним козацьким кулішем, полити деревця на Набережній – це теж про Романа. Його енергії доброти й українського заразного (в хорошому сенсі цього слова) духу, рішучості змінювати Україну на краще дуже бракуватиме. Це дуже велика втрата не лише для рідних, а для багатьох людей, які його знали і поважали”.
Олександр Ратушняк, голова обласного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта імені Тараса Шевченка”:
“Сьогодні я був приголомшений і розчавлений цією трагічною новиною. Непоправна втрата одного з яскравих лідерів українського патріотичного руху в Кропивницькому. Складно собі уявити якісь важливі події чи заходи, до яких би не долучився Роман! І що важливо, він завжди брав з собою своїх дітей, і це був найкращий зразок батьківського виховання! Молодий, сильний, енергійний, сповнений планів і надій… Романе, ну чому ти так рано пішов?… І як нам тут тепер без тебе? А дітям і дружині? Моя скорбота безмежна…”
Зоя Лебідь, координаторка Всеукраїнської громадянської мережі “ОПОРА” в Кіровоградській області, директорка альтернативної школи “КРОК”, громадська діячка:
Знала Романа з його студенства – був активний в патріотичних рухах (“Патріот”, УНП, “Державницька ініціатива Яроша”, “Дія”), глибоко вивчав історію(закінчив історичний факультет). Займався патріотичним вихованням молоді в Кропивницькому осередку організації “Січ”, був її отаманом, керівником багатьох дитячо-підліткових таборів. А під час Майдану, Революції Гідності, Роман(січове псевдо Чуб) був просто незамінним. Допомагав в організації Майдану в Кропивницькому та Києві. До речі, памятник Леніна у Ковалівському парку зняли за його ініціативи і фізичної допомоги… Коли стосувалося українського питання чи захисту справедливості – Роман завжди був на передовій. Чи то перейменування міста, чи то пікет на захист зелених насаджень… А з яким талантом і любов’ю писав про трьох своїх дітей Юрчика, Ярика і Олю… Його не вистачатиме дуже багатьом.
Інна Тільнова, головна редакторка обласного тижневика “Нова газета”, співзасновниця етнопроєкту “Баба Єлька”:
“Не знаю більше подібних Романові людей. Уособлення справжнього сучасного козака – красивий, сильний, з прекрасним почуттям гумору, готовий допомогти. Лагідний українізатор і “своя” людина. Як тільки з”явився проєкт “Баба Єлька”, Роман був один із перших, хто висловив підтримку нашій ідеї і поділився усіма матеріалами, що мав (а Роман – історик, сам брав участь у експедиціях…).
Востаннє ми бачилися 31 січня на перегляді фільму “Соловей співає”. Роман був у камуфляжі, видно що втомлений, хотів щось розповісти.”Слухай, я заради вашої “Баби Єльки” знімав весь похорон на телефон”, – приголомшив мене. Виявилося, що того дня він був на похороні в якомусь селі Новоархангельського району і пам”ятаючи, що ми цікавимося поховальними піснями, записав матеріали… Таким я його знаю і знатиму. Шкода тільки, що не познайомила з ним сина, буду тепер просто розказувати, який колись був у Кропивницькому козак”.
Прощання з Романом Бойком відбудеться 25 лютого о 13.00 за адресою – пл. Дружби народів, 5.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: