Вам може бути абсолютно байдужа тема дерев… Але, можливо, ви зацікавитеся нею, якщо дізнаєтеся, скільки з міського бюджету виділяють на озеленення та утримання зелених насаджень? А це цьогоріч, за інформацією порталу публічних закупівель Prozorro, понад 20 мільйонів гривень на висадження, утримання та знесення аварійних. Чому деякі екоактивісти почали ставитися до висадження нових дерев у Кропивницькому без ентузіазму, а навпаки як до марнотратства? І чому чиновники не зацікавлені, щоб громадськість долучилася до інвентаризації зелених насаджень? Частково відповіді на ці запитання ви дізнаєтеся з цієї публікації або після перегляду програми спільного проєкту групи видань “Медіаколо” – “На часі”. Та, на жаль, деякі питання все ж залишаються риторичними.
Не вірте очам своїм?
Приділити увагу деревам саме зараз – на початку зими ми вирішили не випадково, адже восени в міській раді інвентаризують висаджені протягом року зелені насадження. Іншими словами, рахують, скільки з них прижилися, скільки ні, і скільки їх усього в зеленому господарстві міста. Тож ми спробували дізнатися, наскільки обґрунтовані звинувачення екоактивістів і небайдужих, які неодноразово писали про те, що саджанці влітку недостатньо поливають, і, як наслідок, багато з них гинуть. І так щороку. Рятувати дерева намагаються містяни – організовують полив із річки на набережній, поливають з баклажок по дорозі на роботу. Але місцями саджанці всихають цілими “алеями” – якщо вважати такою рядок кавових дерев, висаджену торік КП “Єлізавета”, працівниками дитячо-юнацьких клубів управління молоді та спорту Кропивницької міської ради, працівниками дитячого будинку «Наш дім».
Алея кавових дерев по вулиці Героїв-рятувальників через рік… Фото Інни Тільнової
Щоб розставити всі крапки над “і”, звернулися до Головного управління житлово-комунального господарства з журналістським запитом. Отримані дані мали б потішити природолюбів. Бо, відсоток приживлення, якщо вірити офіційній статистиці, – досить високий. Так, згідно з відповіддю начальника Головного управління ЖКГ Віктора Кухаренка, торік весною в місті висадили 301 одиницю дерев і кущів, із них прижилися 270. Весною нинішнього року висадили 493 одиниці, прижилося – 453.
Однак запрошена в студію програми “На часі” громадська діячка та редакторка “Нової газети” Інна Тільнова ставиться до цієї інформації скептично, як і депутатка міської ради Ольга Ковальова-Алокілі та кропивницький дендролог Євгеній Ткачук, до якого ми звернулися за коментарем. І ось, чому.
“Мені здається що все дуже погано і щороку все стає гірше й гірше. Чому? Тому що у нас не припиняють садити дерева… На жаль. Раніше я раділа, що в кропивницькому висадили нову алею лип, кавових дерев, туй. Думала, що це класно, бо наше місто буде зелене. Та сьогодні я розумію, що це означає, що наступного року ці дерева всохнуть майже на 70%”, – Інна наводить показові приклади. – “Пам’ятаєте сквер навпроти обласної лікарні? Якась ГО висадила туї. Де вони? Алея кавих дерев по вулиці Героїв-рятувальників – це тільки назва. Ми намагалися її врятувати, поливати щоранку, їдучи на роботу, з баклажок, але марно. Те саме з деревами на площі Богдана Хмельницького. Багато з них всохли”.
Площа Богдана Хмельницького
Вона також навела приклад висадження дерев разом із керівництвом області й міста в парку Перемоги на честь міст-героїв, багато з яких також загинули.
“Минулого року писала про те, в якому стані були ті саджанці. А в цьому році стало зрозуміло, що вони уже не відродяться, не приживуться”, – розповідає колега і вважає, що все в місті робиться декларативно і під відеокамери, тому вона й інші екоактивісти часто змушені поливати молоді деревця самотужки.
Скриншот зі сторінки Інни Тільнової у Фейсбуці
Гроші отримує приватне підприємство – освоює руками працівників комунального
Практично всі бюджетні кошти на озеленення та утримання зелених насаджень освоює КП “Єлізавета”. Але ось це “КП” багатьох вводить в оману, бо сприймається як “комунальне підприємство”. Насправді ж – це “колективне підприємство”, тобто приватне.
Згідно з відкритими джерелами, воно має втричі менше працівників, ніж комунальне підприємство “Благоустрій”, і практично немає техніки. Натомість успішно виграє мільйонні підряди міськради, а освоює, як з’ясувалося, руками тих же комунальників.
Так, коли ми запитали в пресслужбі КМР, чому тендер на висадження 270 слив виграло КП “Єлізавета”, а садило й доглядало КП “Благоустрій”, то дізналися, що комунальникам не можна нібито виділяти гроші з бюджету.
Однак депутатка Ольга Ковальова-Алокілі – іншої думки. Пояснення про відсутність відповідних ліцензій, КВЕДів, фахівців чи ресурсів вона вважає відмовками, а не причинами.
“На Дні депутата начальник управління ЖКГ сказав, що це заборонено законодавством. Хоча в інших містах подібна практика є”, – коментує депутатка Ольга Ковальова-Алокілі.
Крім того, багато керівників комунальних підприємств, за її словами, «тільки дізналися про те, що на їх балансі є зелені насадження”.
“Приживлюваність 10%”?
За словами депутатки, фінансового ресурсу для догляду за зеленими насадження, виділяється достатньо. Питання в тому, наскільки ефективно вони використовуються. Вона переконана, що краще більше дерев і кущів посадити в одному місці й забезпечити їм належний полив, ніж по кілька – в різних куточках міста. Адже такий підхід потребує додаткових ресурсів для поливу.
Наприклад, навесні в 11 місцях висадили по кілька штук різних видів переважно кущів. А вже восени по вулиці Академіка Тамма до Дня міста висадили 270 слив (алича). В міськраді їх називають – сливи Пісарді. Місцевий дендролог Євгеній Ткаченко називає – алича Пісарда. Але згідно з техзавданнями, оприлюдненими на порталі “Prozorro”, зносять у місті як аварійні сотні дерев. Аварійність деяких із них часто викликає дискусію між містянами й комунальниками.
“До асортименту в мене немає особливих зауважень, декоративні кущі потрібні не менше за дерева”, – зазначив у коментарі дендролог Євгеній Ткаченко. – “Хоча я рекомендував для нашої місцевості клен польовий, липу сріблясту та ліщину ведмежу. Але так нічого не змінилось, це ігнорується. Алича Пісарда доречна як солітер чи для невеличкої групи дерев у паркових насадженнях. Так, щоб і не перевантажувати їх червоним кольором. Також важливо дотримуватися відстані між деревами”.
Але в цілому критику екоактивістів вважає об’єктивною, бо садивний матеріал поганої якості.
“Приживлюваність – відсотків 10, максимум. Бо якщо подивитися по тих молодих насадженнях, які є, то їх саджають. Потім на те саме місце знову саджають. Але дерева все одно там майже не ростуть. Хоча й постійно оновлюються”, – каже пан Євгеній.
Поділився, що в нього складається враження, що це робиться не за необхідності, а щоб дати комусь роботу.
Рахувати дерева, які прижилися, з громадськістю “не передбачено”. Але хто забороняє?
Ольга Ковальова-Алокілі направила кілька депутатських звернень стосовно озеленення в місті. Серед них – про можливість залучити громадськість до складу інвентаризаційної комісії, що дало б змогу активістам перевірити стан насаджень, і упевнитися в їхньому належному догляді.
“Хотілося, щоб це стало нормальною практикою. Адже представники громадськості мають право піти й перевірити своє, по суті, майно”, – каже депутатка.
Але вже після зйомки програми стало відомо, що заступник міського голови Олександр Вергун надав їй відповідь, що участь громадськості в інвентаризаційній комісії щодо зелених насаджень не передбачена. Тож чи вірити інформації ГУ ЖКГ про високу приживленість дерев і достатній догляд – вирішуйте самі. Більше дивіться на відео нашого партнера “Пульс Ексклюзив”.
_________________________
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською асоціацією медіабізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: