Сьогодні, 23 червня, Кропивницький знову схилив голови у глибокій скорботі. У середмісті та на Алеї Слави Далекосхідного кладовища містяни провели в останню путь чотирьох військових: солдатів Олександра Божка, Віталія Желіхівського, Костянтина Терентьєва та Миколу Ніколенка.
Фото пресслужби Кропивницької міської ради
Олександр Божко (1981–2025)
Олександр народився в Полтаві, де здобув фах електрозварювальника. З 2015 року працював на будівельних майданчиках. Влітку 2025 року він приєднався до лав Збройних Сил України, де служив старшим стрільцем-вогнеметником штурмового відділення. Серце воїна зупинилося 25 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Новоекономічного Покровського району Донецької області. Для родини 44-річного Героя ці місяці були сповнені болісного очікування, адже весь цей час він вважався безвісти зниклим.
Віталій Желіхівський (1977–2024)
Кропивничанин Віталій Желіхівський закінчив гімназію Інтелект та будівельний фаховий коледж, працював у різних сферах на підприємствах Кіровоградщини. З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно пішов захищати Батьківщину на посаді помічника-гранатометника. 47-річний солдат загинув 25 березня 2024 року в районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Близькі пам’ятатимуть його як надзвичайно позитивну та доброзичливу людину.
Костянтин Терентьєв (1982–2024)
Костянтин навчався в ліцеї Сучасник, у дитинстві грав за дитячу збірну футбольного клубу Зірка. Згодом здобув юридичну освіту, проте багато років працював далекобійником на українських та європейських дорогах. У 2024 році долучився до ЗСУ і завдяки величезному досвіду став водієм протитанкового взводу, здобувши статус ветерана війни та учасника бойових дій. Свій останній бій 41-річний воїн прийняв 5 квітня 2024 року. Понад два роки родина жила у важкій невідомості, адже захисник вважався безвісти зниклим.
Микола Ніколенко (1973–2023)
Микола закінчив ліцей Лідер та аграрний коледж за спеціальністю техніка-механіка. Після строкової служби тривалий час працював на Інгульській шахті. Влітку 2022 року він добровільно став на захист країни. Як водій-механік, Микола пройшов найгарячіші точки фронту — Мар’їнку, Бахмут, Роботине та Новоданилівку. З листопада 2023 року 50-річний солдат вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно експертиза ДНК підтвердила загибель воїна.
Під час траурної церемонії присутні вшанували пам’ять полеглих бійців хвилиною мовчання під звуки метронома. Після панахиди рідним загиблих Героїв передали Державні Прапори України. Під звуки тужливого сигналу Пам’ять та Державного Гімну захисників поховали на Алеї Слави.
Вічна пам’ять і слава Героям!
Фото пресслужби Кропивницької міської ради
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: