Кропивницький попрощався з загиблими Героями Віталієм Шевченком та Ігорем Прокоповим

Сьогодні, 22 травня, Кропивницький провів в останню путь двох своїх героїв – солдатів Віталія Шевченка та Ігоря Прокопова. Церемонія прощання відбулася на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Віддати шану загиблим прийшли рідні, друзі, побратими та небайдужі містяни.

Фото Кропивницької міської ради

Як розповіли в пресслужбі Кропивницької міської ради, Віталій Шевченко народився 25 лютого 1996 року в Кропивницькому. Вже у 4,5 роки мама його привела в Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості у Народний художній колектив України – хореографічний ансамбль «Росинка», де він займався танцями 13 років.

У 6 років займався тхеквондо, отримав чорний пояс – І дан. У 10 років став кандидатом в майстри спорту України, неодноразово був переможцем спортивних змагань різних рівнів.

Навчався Віталій Шевченко у загальноосвітній школі № 14, нині – ліцей «Лінгвістичний».

Після школи розпочав навчання в Льотній академії за спеціальністю рятівник, та свою вищу освіту здобув в Центральноукраїнському інституті розвитку людини за спеціальністю «менеджмент».

Працював Віталій Шевченко на підприємстві «Наша ряба» та інших, останнім перед мобілізацією місцем роботи було підприємство «Агрохім».

У січні 2023 року Віталій Олександрович став на захист країни у складі 121-ої окремої бригади територіальної оборони. Служив майстром екіпажу безпілотного літального апарату роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, сапером-мінером у військовій частині. Воював на Херсонському напрямку. Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.

Загинув 18 травня 2025 року в районі населеного пункту Милове Бериславського району Херсонської області. Йому було 29 років…
В один день з онуком, 18 травня, пішла з життя і бабуся Віталія, яку він так любив та опікувався нею.

Без люблячого сина залишилась мама захисника, без брата – старша сестра, яка з дитинства була для нього найкращим другом, підтримкою та порадницею, без коханого чоловіка залишилась дружина, без турботливого батька – синочок – першокласник та маленька донечка 4 років, яку тато називав «своєю принцесою».

Ігор Прокопов народився 22 січня 1978 року в Кропивницькому. Закінчив загальноосвітню школу № 25, тепер – ліцей «Європейська освіта».

Після школи Ігор Прокопов почав працювати. Свою трудову діяльність він присвятив техніці. Все життя займався її ремонтом. Був не просто майстром – він був людиною, яка відчувала техніку серцем. Міг годинами бути в гаражі серед інструментів, де звук двигуна для нього був як музика. Це була не просто робота – це була його душа. Він любив машини, піклувався про них, і в кожну вкладав частинку себе.

На початку 2025 року Ігор Прокопов приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді командира відділення штурмового взводу. Воював на найнебезпечніших ділянках фронту.

Солдат Ігор Прокопов загинув 12 травня 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новий Путь Курської області під час виконання бойового завдання зі знищення російських агресорів.

Йому було 47 років…