Сьогодні, 3 червня, містяни провели в останню путь земляків, життя яких обірвала війна, – молодшого сержанта Олега Літвінюка, солдата Михайла Березича, сержанта Андрія Щербакова. Траурний кортеж із захисниками України містяни зустрічали на колінах у центрі міста та в останній точці їхнього шляху – Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.
Фото Кропивницької міської ради
Як повідомляє Кропивницька міська рада, Олег Літвінюк народився 2 лютого 1976 року у Кропивницькому. Зростав у родині шахтарів.
У 1991 році закінчив загальноосвітню школу №1. Після школи обрав професію бульдозериста. Навчався в професійно-технічному училищі №2.
Після закінчення навчання проходив строкову військову службу в Ракетних військах стратегічного призначення, де здобув звання сержант. Але найважливішим досягненням у його житті стала його родина.
Своє трудове життя Олег Літвінюк присвятив ремеслу столяра, вкладаючи душу в кожен виріб. Був гарним майстром.
Він завжди вірив, що справжній чоловік — це той, хто захищає. У 2015 році проходив військову службу в силах спеціальних операцій – в 3-му окремому полку спецпризначення. Брав участь в антитерористичній операції.
Коли почалась повномасштабна війна, Олег Літвінюк, не вагаючись добровільно пішов до війська. Майже два роки служив в 40-й окремій артилерійській бригаді, потім служив у 17-й бригаді Національної Гвардії України на посаді стрільця батальйону оперативного призначення.
Виконував бойові завдання на Сумському напрямку, мав позивний Батя.
Молодший сержант Олег Літвінюк загинув 24 травня в районі населеного пункту Миропільське Сумської області, мужньо виконавши військовий обов’язок. Йому було 49 років…
Михайло Березич народився 17 січня 1996 року на заході України – в селі Ростов`ятиця Мукачівського району Закарпатської області. Згодом родина переїхала до Кропивницького.
Навчався в загальноосвітній школі №2. Далі освоїв професію будівельника.
Михайло Березич пройшов строкову військову службу, а згодом присвятив своє трудове життя професії далекобійника. Працював за кордоном.
Коли ж на українську землю прийшла велика війна, Михайло Березич добровільно став на захист Батьківщини. Служив механіком-водієм-кранівником евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення. Це була складна, відповідальна служба, яка вимагала сміливості, технічної майстерності та холодного розуму під вогнем. Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
16 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Новоандріївка Краматорського району на Донеччині, автомобіль, яким керував Михайло Березич, атакував ворожий ударний дрон. Його поранило. Михайла доправили до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, але 25 травня Михайло Березич відійшов у вічність.
Йому було лише 29…
Андрій Щербаков народився 4 липня 1973 року у Кропивницькому Свої перші кроки у світ знань він зробив у загальноосвітній школі №29.
Розумний, допитливий, гарно навчався. З дитинства захоплювався спортом — особливо футболом, у якому мав чимало досягнень. Його старанність і наполегливість не залишалися непоміченими — неодноразово був нагороджений за успіхи в навчанні та спорті.
Після закінчення школи Андрій обрав практичний шлях — здобув фах у професійно-технічному училищі №6. Згодом пройшов військову строкову службу в танкових військах, був командиром бойової машини, отримав звання сержанта.
Після демобілізації Андрій Щербаков повернувся додому і обрав будівництво. Згодом ця професія стала для нього не просто роботою, а справою життя.
З початком повномасштабного вторгнення, вже у квітні 2022 року Андрій Щербаков став на захист Батьківщини. Служив гранатометником стрілецького відділення стрілецької роти військової частини А4802. Воював на Донецькому напрямку.
Андрій Щербаков загинув 15 червня 2024 року біля населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії російської федерації проти України.
З того часу його вважали зниклим безвісти.
Майже рік родина чекала, сподівалася, вірила в диво… Та доля виявилася невблаганною. ДНК-експертиза поставила крапку у тяжкому очікуванні — підтвердила загибель захисника. Йому було 50 років…
Фото Кропивницької міської ради
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: