
У День театру в обласній раді відбулася “вистава” про поновлення на посаді директора Театру корифеїв Вячеслава Вандрашека. Після трьох років судів, рішення Верховного суду на його користь, яке ніхто не поспішав виконувати, і відбірної юридичної еквілібристики відповідача – він сприйняв це питання на сесії з обґрунтованим скепсисом. Особливо після звернення до Подільського райсуду про відтермінування виконання рішення до кінця воєнного стану. Тому голосування голови облради Юрія Дрозда за поновлення директора, тоді коли він міг і без сесії підписати розпорядження, як це було зі звільненням, – здається направду театральним. Та чи з’явилося б узагалі це питання в порядку денному, якби прокуратура не відкрила кримінальне провадження через невиконання рішення суду?

Депутати сприйняли його винесення в сесійну залу як перекладання відповідальності. Юрій Дрозд намагався переконати, що так постановив суд.
– Коли ми пройшли апеляцію і касацію, то в касаційному рішенні сказано, що це мають зробити депутати, а не голова обласної ради…- заявив він.
– Ніколи так не пишуть. Пишуть “обласна рада”. Це ваші повноваження призначати керівників. Тим більше він виконував обов’язки (на період воєнного стану, – ред.), тому це навіть не сесійне рішення, – засумнівався в словах Юрія Дрозда депутат Віктор Серпокрилов. – А сьогодні воно виноситься на сесію. Три роки тривали суди й тепер ви знову не хочете, щоб він був керівником театру. Так ми крапку в цій історії не поставимо. Ми продовжуємо ускладнювати ситуацію.
Перед голосуванням на Фейсбук-сторінці Європейської солідарності Кіровоградщини з’явилася позиція фракції в обласній раді про поновлення на посаді Вячеслава Вандрашека. Вона співзвучна зі словами Віктора Серпокрилова.
– Звільнення Вячеслава Вандрашека з посади керівника театру відбулося на підставі розпорядження голови облради, а не на сесії. Рішення судів потрібно виконувати. Але поновити має той, хто його звільнив. В рішенні суду не йдеться про сесійне поновлення. Тому фракція ЄС не бачить потреби виносити це питання на сесію і брати участь в голосуванні”, – йдеться у цитаті голови фракції ЄС в обласній раді Сергія Коваленка.

Фото ЄС Кіровоградщини
Начальник юридичного відділу облради Юрій Назаренко підтримував Юрія Дрозда, що в рішенні суду сказано про облраду як юридичну особу, яка має його виконати. І що виконавче провадження стосується юрособи. Але тут же обмовився, що судді ототожнюють обласну раду й голову облради – “… вважають, що це одна й та сама особа”.
– Обласна рада не призначала його, не звільняла, не розглядала його кандидатуру, конкурсу не було…- продовжував обурюватися ситуацією Віктор Серпокрилов. – Чому голова обласної ради не виконував рішення судів, я не розумію…
У підсумку – Юрій Дрозд проголосував за поновлення Вячеслава Вандрашека на посаді, але голосів для цього прогнозовано не вистачило. З 35 присутніх підтримали проєкт рішення 17. 8 утрималися, 10 депутатів узагалі не брали участі в голосуванні.

Тож формально голова облради начебто намагався виконати рішення суду. Але чи зарахує йому цю демонстративно провальну спробу прокуратура?
Ну, і про законослухняність і щирість його намірів поновити Вячеслава Вандрашека на посаді красномовно говорить нещодавня заява обласної ради до Подільського районного суду про відтермінування виконання листа виконавчої служби до закінчення воєнного стану. Чому не довічно – питання риторичне. 19 березня суддя Лілія Іванова відмовила в задоволенні заяви.

_____________
Передісторія
Як повідомляв “Без купюр”, 2 липня 2025-го Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі Вячеслава Вандрашека проти Кіровоградської обласної ради та обласного музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького. Суд задовольнив позов колишнього директора-художнього керівника театру, визнавши його звільнення незаконним. Також Верховний Суд України ще у квітні минулого року визнав неправомірним оголошений обласною радою конкурс на посаду директора, тоді як ця посада не була вакантною.
Нагадаємо, колишній голова обласної ради Сергій Шульга призначив Вячеслава Вандрашека на посаду в грудні 2022 року – у розпал повномасштабної війни, на підставі розпорядження голови обласної ради відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Вандрашек вважав це рішення неправомірним, оскільки його призначали на час воєнного стану, який досі не скасували.
Тож він звернувся до Ленінського районного суду (зараз Подільський) з вимогою: скасувати розпорядження обласної ради про звільнення; поновити його на посаді директора-художнього керівника; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
29 квітня 2024 року суд першої інстанції частково задовольнив позов. Він визнав звільнення незаконним, скасував розпорядження голови обласної ради Юрія Дрозда та зобов’язав поновити Вячеслава Вандрашека на посаді. Також ухвалив стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Втім Кіровоградська обласна рада не поновила його на посаді й подала апеляцію на рішення Ленінського районного суду.
Кропивницький апеляційний суд 14 листопада 2024 року скасував рішення першої інстанції, ухваливши нове – на користь обласної ради.
Тож у січні 2025 року Вандрашек звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Кіровоградська обласна рада намагалася закрити касаційне провадження, аргументуючи, що справа є «малозначною». Однак колегія суддів з цим не погодилась: ні перша, ні апеляційна, ні касаційна інстанція не визнавали справу малозначною – тож підстав для її закриття не було.
Зрештою, Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення районного суду – на користь Вячеслава Вандрашека.
Так, суд остаточно підтвердив незаконність його звільнення та підтримав поновлення на посаді художнього керівника театру.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці:
